Вірш «Пам’яті безвинно убитих дітей» написала запорізька поетеса Наталія Літош. І – через біль та сльози – не дописала.
Прим’ятий аркуш, полум’я свічі,
Нерівний слід червоного чорнила.
І тишу, що замріялась вночі,
Нечиста сила раптом розбудила.
Прокинувся ураз великий дім,
Здригнулось місто, гойдалка за рогом.
Й те дитинча, що мирно спало в нім,
Уже летіло Янголом до Бога.
Маленьке личко, усмішка ясна, –
Що трапилось, воно не зрозуміло.
За що його проклята ця війна
Отак взяла й по зрадницьки убила?
Мала піжамка, п’яточки малі,
І колискову матінка співала…
Червоні краплі на брудному склі.
Цей вірш – я не змогла…не дописала.
