Наприкінці січня набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення освітньої діяльності у сфері вищої освіти», прийнятий Верховною Радою 18 грудня 2019 року. В ньому прописані чіткі критерії, за якими оцінюватиметься робота ректорів вишів, вимоги щодо ліцензування, методи впровадження дуальної освіти та міждисципдінарності, принципи дотримання академічної доброчесності тощо.
Невиконання ректорської програми – підстава для розірвання контракту
З усіма керівниками вишів, які надалі обиратимуться на посади, будуть підписані контракти із зазначенням цільових показників ефективності (KPI), строками їхнього виконання та механізмами перевірки. Формуванням KPI займатиметься Міністерство освіти та науки на основі програм кандидатів, які ті подаватимуть в пакетах документів на конкурс. Таким чином, цілі в програмах керівників вишів стануть індикаторами ефективності, а невиконання програм – підставою для розірвання контракту.
Ліцензування відбуватиметься в режимі онлайн через електронні бази – це зробить процес прозорішим та допоможе уникнути низки бюрократичних процедур. Відтепер ліцензуванню підлягає освітня діяльність вишів на певному рівні вищої освіти і освітня діяльність за спеціальностями для «регульованих професій». Це означає скасування ліцензування для майже 100 спеціальностей.
Серед так званих «регульованих професій» – спеціальності, які передбачають особливо відповідальну роботу, наприклад, правнича сфера, атомна енергетика, медицина, військова служба тощо. Вимоги до освітньої діяльності з підготовки фахівців за такими спеціальностями посилюються.
Деякі зміни відбудуться і у структурі вишів. Відокремлені структурні підрозділи не можна буде створювати у Києві, Харкові, Львові, Дніпрі та Одесі, а ті, що зараз працюють, мають бути реорганізовані або закриті до 1 липня 2021 року.
Оновлений Закон скасовує поняття «диплом державного зразка». Вишам натомість пропонується видавати документи про вищу освіту за зразком, затвердженим власною вченою радою. Однак видавати дипломи заклад зможе лише за освітніми програмами, акредитованими Гаціональним агентством із забезпечення якості вищої освіти [НАЗЯВО], іноземними або незалежними українськими акредитаційними агенціями.
Вступники доводитимуть свою мотивацію
За недотримання академічної доброчесності студенти нестимуть більше відповідальності. Виявлення плагіату, фабрикації або фальсифікації в роботах може стати підставою для скасування рішення про отримання ступеня вищої освіти.
Закон передбачає застосування технологій ЗНО для вимірювання результатів навчання, здобутих на першому [бакалаврському] рівні, та їх використання для прийому на подальші рівні, а також для атестації здобувачів вищої освіти.
Серед інших новацій – укладання договору зі вступниками, яких зараховуватимуть як на контракт, так і на бюджет. Предметом цих договорів буде не плата за навчання, а саме права та обов’язки студентів та закладів вищої освіти.
Крім того, під час вступної кампанії заклади зможуть запроваджувати поширений в західних країнах інструмент відбору – мотиваційні листи. Вони стануть одним із механізмів, за якими найбільш вмотивовані вступники зможуть отримати додаткові бали під час конкурсного відбору. Для того, щоб уникнути зловживань, максимальна вага додаткового балу за мотиваційний лист у тих закладах, які його запровадять, складатиме один відсоток від конкурсного балу. Також прийом мотиваційних листів та їх оцінка буде здійснюватись перед початком сесії складання ЗНО, тобто до того, як вступники дізнаються свої бали на ЗНО.
За матеріалами Міністерства освіти та науки України
