Вночі 27 серпня у запорізьку школу-інтернат поцілили 5 ракет
З 1 вересня в усіх освітніх закладах України починається новий навчальний рік. Рішення про це Кабінет міністрів України прийняв у середині літа, хоча території дев’яти областей (зокрема й Запорізької) відносяться до особливо небезпечних.
Напередодні лунали пропозиції про відтермінування початку навчання, чи зупинення його для першокласників, але урядовці мислять логічно.
“Освітній процес складається з багатьох ланок. Якщо перервати будь-яку частину, потім буде неможливо надолужити втрачене. Так само, якщо відтермінувати початок навчального року, втратиться освітня динаміка і майбутній інтелектуальний розвиток дітей. А для початкової школи це особливо важливо, бо діти мають в першу чергу соціалізуватися. Навіть в умовах дистанційного навчання”, – пояснив перший заступник міністра освіти і науки України Андрій Вітренко під час візиту до Запоріжжя на початку серпня.
Потрощені заклади, переміщені діти…
Для закладів загальної середньої освіти у Запорізькій області навчальний рік буде дуже складним.
Наш регіон займає невеселе третє місце у «Переліку територіальних громад, розташованих у районах проведення бойових дій, або які перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)» – після Донецької та Харківської областей. За даними Мінрегіону, станом на 17.08.2022 року таких громад налічувалося 54 з 67-ми. На території області паралельно існують три моделі життя:
- на підконтрольній Україні територіях (обласний центр та більшість громад Запорізького району);
- у зоні активних бойових дій;
- у глибокій окупації.
Не будемо наводити повністю сумний перелік зруйнованих та пошкоджених дитсадків, шкіл, училищ, коледжів тощо по кожній окремій громаді. Обмежимося зведеними даними.
Зруйновані та пошкоджені заклади освіти
Суму збитків переважної більшості пошкоджених закладів освіти оцінити неможливо, оскільки через активні бойові дії чи/або окупацію доступ експертів на територію пошкоджених будівель неможливий.
Якщо брати середні показники, то з зони глибокої окупації виїхало 25 відсотків школярів та близько 20 відсотків вчителів. Але місцями ситуація інакша: наприклад, у Мелітопольському районі більшість учнів і вчителів залишаються у місцях постійного проживання.
У зоні активних бойових дій кількість евакуйованих більша. Особливо важка ситуація у Пологівському районі, звідки виїхало до 60 відсотків учнів шкіл та вчителів.
Наскільки готові до використання укриття
Фактично половина тих та інших залишається на підконтрольній українській владі території Запорізької області. Але безпекова ситуація і тут далека від ідеальної.
Тому питання, у якій формі має стартувати новий навчальний рік на вільних від загарбників територіях, вивчалося особливо ретельно. Перш за все, з огляду на наявність і готовність до експлуатації укриттів чи бомбосховищ.
До 16 серпня спільна комісія з освітян, представників Національної поліції та ГУ ДСНС України у Запорізькій області перевірила 440 об’єктів УСІХ закладів освіти (100 відсотків) на підконтрольній території зі складанням відповідних актів.
На 158 (36 відсотків) об’єктах закладів освіти м. Запоріжжя та Запорізького району, згідно з актами, РЕКОМЕНДОВАНО використання приміщень як тимчасового укриття, з них:
- закладів дошкільної освіти – 25 (13 відсотків);
- закладів загальної середньої освіти – 99 (52 відсотки);
- закладів позашкільної освіти – 6 (30 відсотків);
- закладів загальної середньої освіти з інтернатами (пансіонами) – 7 (88 відсотків);
- закладів професійної (професійно-технічної) освіти – 11 (92 відсотків);
- закладів фахової передвищої освіти – 7 (100 відсотків);
- закладів вищої освіти – 3 (75 відсотків) та включені до фонду захисних споруд.
Як видно з цих даних обласного департаменту освіти і науки, найкраща ситуація з коледжами, вишами, профтехучилищами та інтернатами. А от дитсадки, школи та заклади позашкільної освіти у гіршому стані. Хоча вони приведені до ладу за 17 показниками, їхня кількість недостатня, аби навчання можна було розпочати очно.
Питання харчування, підвозу, очного навчання вирішуватимуться після завершення активних бойових дій
При визначенні форми навчання з 1 вересня фахівці-управлінці враховували думку батьків (у тому числі з вимушено переміщених осіб) і вчителів. Вони двічі провели анкетування батьківської громадськості.
На початку серпня думки розподілилися таким чином:
- за очне навчання – 14 відсотків;
- за змішане (коли очно навчаються окремі класи чи групи, а інші – дистанційно) – 30 відсотків;
- не визначилися – 10 відсотків;
- за дистанційне навчання – близько 45 відсотків.
Потім відбулися особисті бесіди з батьками, і
повторне опитування дало інші результати – 82 відсотки виступили за організацію навчання у віддаленому форматі.
(До речі, очному найбільшу підтримку надали батьки старшокласників, а не учнів початкової школи. Хоча старші через досвід дворічного карантину мають бути більше призвичаєними).
Приблизно такі самі показники були і в опитуванні серед вчителів. Педагогів найбільше хвилювала відповідальність: як заспокоїти дітей, зібрати, організовано відвести і чимось зайняти їх в укритті. Школярі погано переносять повітряні тривоги, їх нервує шлях і перебування в сховищі, навіть коли воно є і добре обладнане. До того ж, наявні укриття покривають лише 50 відсотків від потреби одночасного перебування там усіх учасників освітнього процесу.
Тому новий навчальний рік почнеться у дистанційному форматі.
Вчителька однієї із запорізьких шкіл Оксана на питання «МИГа» про очікування й турботи навчального року 2022/2023 відповіла так: “Буде важко, бо при віддаленому навчанні втрачається один із заповітів видатного педагога Яна Коменського: спілкуватися з дитиною треба очі в очі… Але як би не було складно, дітей треба вчити… Згадаймо Америку періоду депресії наприкінці 20-х років минулого сторіччя. Вчитель тоді втрачав роботу останнім. Це було далекоглядно, бо відбудовувати країну мають освічені люди, і першим джерелом знань для них є вчитель, його особистість. Тому налаштовуємося на роботу. Я, наприклад, цього літа пройшла курси обласного і державного рівня з подальшого впровадження програм і принципів Нової Української Школи”.
Мати трьох дітей (двоє з них шкільного віку) Карина не дуже задоволена віддаленим навчанням: “У школі вони могли поїсти… Так чекала, коли карантин скінчиться, так тут війна. Коли ж усе до норми прийде?”
Відповіді на риторичне питання у нас немає. А щодо запровадження очного навчання, забезпечення підвезення учнів, харчування школярів тощо – вирішення цих питань можливе лише після припинення бойових дій та деокупації території області.
Це щодо вільних від загарбників територій.
Тепер щодо окупованих та тих, де продовжуються бойові дії.
Про важливість цифровізації та відповідальність керівників
Більшість керівників та педагогічних працівників освітніх закладів громад виїхали на підконтрольні українській владі території. Нестандартна ситуація виявила, наскільки відповідально той чи інший керівник ставився до застосування у школі нових технологій. Цифровізація освітнього процесу триває вже кілька років. Заклади й органи управління освітою, які добивалися від місцевої та обласної влади коштів на впровадження й подальше удосконалення роботи в «хмарі», ведення електронних журналів тощо, мали найменше проблем, коли наприкінці минулого навчального року на вільних територіях довелося підбивати підсумки й видавати атестати.
В області минулого року було близько 16 тисяч випускників дев’ятих класів та близько дев’яти тисяч – одинадцятих. Працівники обласного та міського департаментів освіти і науки, а також визначених запорізьких шкіл зуміли провести величезну роботу. Зібрали усі дані, відсканували, де потрібно, наявні паперові документи, і створили електронне «дерево». Доступ до власної «гілки» випускників мали лише відповідальні представники громад і управлінці. Завдяки цьому вдалося вчасно замовити й надрукувати усі атестати.
30 відсотків випускників з окупованих територій отримали атестати. Управлінці видавали їх особисто, за довіреністю і тричі організовували міжнародні відправлення. Інші атестати чекають на своїх власників у Запоріжжі.
Де працюватимуть освітяни з окупованих територій
Але повертаємося до початку нового навчального року.
На окупованих територіях та у місцях ведення бойових дій навчання можливо винятково у дистанційному форматі. Дітей, що залишаються там за непереборних обставин, навчатимуть педагоги, які евакуювалися до Запоріжжя. Їм підставили плече два наших виші, на базі яких організовано освітні хаби.
У Запорізькому національному університеті розташується хаб для освітян Бердянського і Пологівського районів;
на базі Національного університету «Запорізька політехніка» – Василівського і Мелітопольського районів.
Обласний департамент освіти і науки підрахував потреби хабів у комп’ютерах, веб-камерах, мишках, іншому обладнанні, а також обігрівачах на зимовий період і звернувся до трьох міжнародних організацій по допомогу.
Кожна дитина має бути охоплена навчанням
“Наше головне завдання – організувати й почати новий навчальний рік, надати освітню послугу, – розповідає директорка Департаменту освіти і науки Запорізької обласної військової адміністрації Людмила Бухаріна. – Звичайно, якісну. Зараз вирішується питання, яка освітня платформа буде використовуватися. Багато закладів мають свої «хмари», а ЗНУ і «Запорізька політехніка» погоджуються виділити їм місце у своїх електронних системах Moodle. Ми зі свого боку будемо освітній процес контролювати. Про домашні завдання у вайбері, що викликало найбільше нарікань у батьків, взагалі не йдеться.
Розроблені моделі асиметричного навчання (коли дитина може самостійно виконувати індивідуальні домашні завдання), сімейної освіти (навчання за допомогою батьків українськими підручниками) та екстернату. Тобто кожна дитина може бути охоплена навчанням, якісна освітня послуга буде надана.
Але, звичайно, велике питання, чи зможе дитина її узяти”.
У Мелітополі, Бердянську, Енергодарі, та й менших громадах тиск на батьків і вчителів величезний. Дуже турбують питання зв’язку і особистої безпеки. Але…
“Простого рішення немає, вони усі важкі, – сказав перший заступник міністра освіти і науки України Андрій Вітренко. – Кожне чіпатиме чиїсь інтереси. Баланс знайти дуже важко. Проте вважаю, що кожен батько має прийняти рішення: як він готовий організувати освітній процес для власної дитини”.
Здобуваймо знання усе життя!
Кілька слів про професійну (професійно-технічну) освіту.
На Запоріжжі існує 29 закладів професійної (професійно-технічної) освіти, де навчалося 9065 учнів. Чверть їх виїхала за межі області і країни. В обласному центрі розташовуються 12 закладів, на бази яких переміщено 16 училищ з окупованих районів. Вони юридично перереєструвалися і ведуть вступну кампанію.
Для підготовки робітничих кадрів за регіональним замовленням у закладах професійної (професійно-технічної) освіти обласною військовою адміністрацією виділено понад п’ять тисяч місць. Є сподівання, що вони його виконають: наразі показник набору сягає 80 відсотків. Навіть професії комбайнерів і трактористів користуються попитом, хоча важко сказати, коли їхнім володарям доведеться безпечно орати родючу українську землю.
Підготовка фахівців для промисловості теж не викликає особливого занепокоєння: після оволодіння теорією дистанційно практику студенти училищ зможуть проходити на працюючих запорізьких підприємствах, на яких, до речі, є добре обладнані укриття.
Ринок праці потребує фахівців робітничих професій. Експерти вважають, що прийнятий нещодавно Закон про професійну (професійно-технічну освіту) дасть гарний поштовх для задоволення цієї потреби. У тому числі шляхом повторного навчання за держзамовленням.
У царині професійної освіти продовжується також співробітництво з Німецьким товариства міжнародного співробітництва (GIZ), за підтримки якого проводяться короткотермінові курси перенавчання, коли за три-шість місяців людина може отримати нову професію.
Власне, охочі до нових знань, в тому числі у перспективній сфері ІТ, можуть це зробити і самотужки. Кількість пропонованих освітніх курсів в Інтернеті зашкалює).
Тож навчаймося!
Гарного усім освітянам старту 1 вересня!
Ганна ЧУПРИНА, фото з відкритих джерел
