Від "Мистецького Форуму" чекають рецептів виходу з криз

Від "Мистецького Форуму" чекають  рецептів виходу з криз

З 15 по 21 серпня на Хортиці та інших запорізьких локаціях відбудеться масштабний «Мистецький форум». Нагадаємо, що до Запоріжжя з’їдуться знані сучасні українські митці, бізнесмени та громадські діячі. Чи буде їм цікаве наше місто, «МИГ» запитав у модератора проєкту, письменника Олеся Барліга.

— Олесь, на вашу думку, нам є що цінного докласти у культурну скарбницю України?

– В одному з нещодавніх своїх інтерв’ю художник, музикант і письменник Іван Семесюк говорив про штучність розподілу країни на «Західну та «Східну» в контексті культурної спадщини. Мовляв, Україна історично мислила себе з півночі на південь. Й саме за цією вертикаллю вибудовувалося наше цивілізаційне розмаїття. Думаю, що Запоріжжя є тим барвистим скельцем, що ще не належним чином оцінене в цій мозаїці.

Можливо, нам бракує впевненості, щоб на повний голос промовити місцеві державотворчі смисли. Так, скажімо, досі не набула розголосу гіпотеза, що Тарас Шевченко у своєму «Заповіті» зображує хортицький пейзаж і просить поховати його саме тут. Бо козацьке минуле тутешніх теренів формувало ціннісні та світоглядні орієнтири класика.

Проте мене невимовно тішить, що цю версію вподобала Оксана Забужко, яка, нагадаю, дослідила постать Кобзаря у своїй книзі «Шевченків міф України». Додайте лише потрібної оптики і налаштуйте мікрофони, щоб почути Запоріжжя на всю країну.

— На кого розрахований Арт-Форум? На Вашу думку, кому він буде цікавим, в першу чергу?

– З огляду на запрошених гостей і означені теми заходів, уявляю, що це у першу чергу люди з чіткою громадянською позицією. Люди, які шукають відповіді на актуальні запитання, перед якими нас ставить поточне життя та історичні події. Люди, які постійно прагнуть розширяти власні обрії.

— Ви модератор публічних дискусій із кількома митцями. На яких темах плануєте зробити акцент під час цих зустрічей?

– Наприклад, неминучою є тема епідемії коронавірусу. Так, багато промовлено про те, що вона подарувала митцям натхнення і дала час допрацювати в тиші важливі творчі проекти… Та за цією елегією є й невтішні новини. Скажімо, кілька маленький видавництв, що нещодавно яскраво увійшли на книжковий ринок завдяки своєму незвичному асортименту і прагненню орієнтуватися на новітні читацькі запити – за ці кілька місяців опинилися в фінансовій кризі. Втратити їх – це позбавити себе унікального культурного продукту. Й така ситуація зараз не лише із видавництвами. Чим ми, як суспільство, що прагне бути громадянським, можемо тут зарадити?

Тож хочеться не просто філософських бесід про вічне, а формулювання конкретних рецептів виходу з численних криз.

Оставить комментарий

Отправить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *