В Запорожье поздравили со столетним юбилеем участницу Второй мировой войны (фото)
Запись, сделанная вчера на странице в соцсетях Запорожского областного территориального центра комплектования и социальной поддержки:
Сьогодні відзначає свій 100-річний ювілей легенда Запорізького краю, учасниця другої світової війни Скрипнюк Олександра Семенівна.
Представники Запорізького обласного та Центрального ТЦК та СП разом з представниками Олександрівської РДА, Мінветеранів у Запорізькій області, представниками обласної та районної ветеранських організацій та представниками Запорізького електровозоремонтного заводу привітали ювілярку з цією видатною датою.
Море квітів, телевізор, грошовий подарок, солодощі та теплі слова подяк та поздоровлень отримала Олександра Степанівна у цей святковий день.
«100 років – це вік, це майже епоха, і цей вік Ви прожили не легко, але гідно.
Для нас, Ваших нащадків, Ви є прикладом для наслідування.
Ви – легенда нашого краю!
Кажуть – у війни не жіноче обличчя. Але Ви своєю участю у захисті Батьківщини спростовуєте цю думку, як спростовують її зараз тисячі жінок-військовослужбовців. На Вашому рахунку сотні врятованих життів, і сьогодні ми дякуємо Вам за них.
Дякуємо Вам за Ваш внесок у захист держави та гідну працю по розбудові Запорізького краю», – зазначив у вітальному слові заступник військового комісара Запорізького ОТЦК та СП з морально-психологічного забезпечення підполковник Андрій Якунін.
Олександра Семенівна народилась у 1921 році на Поволжі. За своє життя пережила три голодомора.
Незважаючи на важкі часи зуміла отримати освіту у фельдшерсько-акушерській школі.
Потрапила на фронт 19-річною дівчиною, на самому початку війни.
Проходила службу фельдшером на санітарно-транспортному судні Волзької флотилії, яке евакуювало поранених з линії фронту.
У 1942 році судно направили до Сталінграду, де Олександра отримала поранення. Але відмовившись від евакуації у тил, продовжила службу.
У 1943 році Олександру направили служити у тиловий шпиталь, де вона до закінчення війни надавала допомогу пораненим.
Після війни Олександра Степанівна вийшла заміж, народила дитину , та у 1952 році переїхала до Запоріжжя.
Протягом 23 років працювала у санепідслужбі Запорізького електровозоремонтного заводу, та ще 16 років у лікарні «водників».
У свої 100 років Олександра Степанівна повна життєвих сил та оптимизму. Нещодавно видала книжку, віршами з якої ділилась сьогодні з вівдвідувачами.
Вона пам’ятає події на війні до найдрібніших деталей. Її розповіді звучать так, ніби це відбувалось вчора.
Ще раз вітаємо Скрипнюк Олександру Степанівну з ювілеєм, та бажаємо здоров’я на довгі роки!
Фото со страницы в соцсетях Запорожского областного ТЦК и СП
