Біля полікілінічного відділення первинної медицини відбулася урочиста подія – відкриття меморіальної дошки нашим землякам Сандулії та Олені Костенко.
Ініціатором дошки стала Запорізька обласна державна адміністрація та Гуляйпільська районна державна адміністрація. Встановлення таких дощок на території області є масовою акцією, направленою на вшанування людей, які рятували євреїв в роки Другої світової війни.
Ця біда не обминула і наш край. В протитанковому рову за Гуляйполем гітлерівці розстріляли тисячу 700 осіб єврейської та циганської національностей. Допомога євреям в окупованій Україні найчастіше каралася смертю самого рятівника і всієї його родини. Та серед населення все ж таки знаходилися ті, хто, ризикуючи власним життям, рятували життя інших.
В їх числі й наші земляки, Сандулія Костенко та її донька Олена. Життєвим кредо родини Костенків було прагнення віддаватися до останку служінню на благо людей. Сандулія та Олена Костенко за покликом совісті та серця врятували Ісая Подільськоого від нацистської розправи. В пам’ять про їх подвиг встановлена ця меморіальна дошка.
Сьогодні із Запоріжжя до нас завітала онучка Санди Никифорівни та донька Олени Костенко, продовжувач медичної династії, лікар-фізиотерапевт Ірина Костенко. Її двоюрідний брат, також онук Санди – Костенко Юрій, який працює викладачем фізики в Запорізькому медичному коледжі.
Вони привезли і передали до краєзнавчого музею медаль Санди Костенко і свідоцтво про присвоєння почесного звання «Праведник народів світу». Повідомляють на сайті Гуляйпільської міської ради.
В історії медицини нашого краю не одна сторінка вписана представниками цієї родини, патріархом якої був Микола Іванович Костенко. «Заслужений лікар Української Радянської соціалістичної республіки», головний лікар районної лікарні у 1940-50 роках, хірург від Бога, дослідник лікування онкологічних захворювань, наставник молодих лікарів-практикантів, випускників Дніпропетровського медичного інституту, Запорізької та Осипенківської фельдшерських шкіл…
На дошці викарбувані слова Ері Візеля, професора, лауреата Нобелівської премії миру: «Ми повинні вчитися у цих людей і пам’ятати про них з вдячністю і надією».
