Георгій Прокопчук: “Сьогодні в Кременці, в аварії загинув Василь Олександрович Жданкін. Автомобіль збив співака, який виїжджав на мопеді з бічної вулиці.
Легенда нашого краю. Царство Небесне і вічна пам’ять прекрасному Християнину і взагалі Людині з великої літери.”
_________________________________________________
Із вікіпедії:
Васи́ль Олекса́ндрович Жда́нкін (нар. 23 травня 1958, станиця Гурмай, Краснодарського краю,РРФСР,СРСР,нині РФ) — український бард, кобзар, бандурист.Володар «Гран-прі» фестивалю «Червона Рута»(1989) у місті Чернівцях. Лауреат фестивалю «Оберіг» (1990, Луцьк).
Громадянство
УРСР → Україна Україна
Національність
українець
Професія
бард, кобзар, бандурист
Співацький голос
баритон
Інструменти
кобза, бандура
Від 1960 проживав у селі Білокриниця,Кременецького району, Тернопільської області.
Закінчив середню школу в місті Кривий Ріг (1975).
Співав у Волинському народному хорі, Почаївській лаврі, Тернопільській обласній філармонії.
Навчався в Українській сільськогосподарській академії (Київ), Львівській консерваторії.Закінчив диригентський факультет Рівненського інституту культури(1987), де створив квартет «Птах».
Працював у Рівненській обласній філармонії, 1988—1990 — в театрі-студії «Не журись!» (м. Львів).
Від 1990 — концертує як кобзар.
Одружений, має сина Івана та дві доньки — Христину та Анастасію.
Працює і мешкає у м. Кременці Тернопільської області, співає у церковному хорі Почаївської лаври УПЦ МП.
Співає баритоном. Акомпанує собі на кобзі. У репертуарі пісні на вірші українського лемківського поета Богдана-Ігора Антонича. А також на вірші українських класиків та сучасних поетів:Тараса Шевченка, Григорія Сковороди, Богдана Лепкого, Івана Малковича, Едуарда Драча.
Восени 1989 року на заключному концерті фестивалю «Червона Рута» вперше заспівав «Ще не вмерла Україна» публічно.
У репертуарі твори:
«Чорна рілля ізорана»,
«Послання Божої Матері»,
«Гей, літа орел, літа сизий»,
«Гей, там на горі січ іде»,
цикл колядок на слова Богдана-Ігора Антонича та ін.
Знявся у кінострічках «І снігом стелиться життя» та «Українці, ми врятовані».
Гастролював у більше ніж у 20 країнах — Аргентині, Канаді, США, РФ та ін.
Автор низки музичних творів на власні та вірші українських поетів. Серед опублікованих творів — «Билина про Кременець» (1992).
Об этом на своей странице в Facebook сообщил журналист и музыковед из Тернополя Михаил Маслий.
«Вечером 2 сентября в Кременеце, что на Тернопольщине в ДТП погиб обладатель гран-при «Червона рута-1989» Василий Жданкин. В последние годы певец полюбил езду на скутере, его часто можно было увидеть в городе или по дороге на дачу, которой он так гордился, ведь природа там была нерукотворной красоты. 2 сентября 2019 года, примерно около 20 часов вечера, он, как оказалось, в последний раз возвращался на нем до родного дома, машина сбила его на смерть за каких-то несколько сотен метров от дома, авария случилась возле краеведческого музея», – говорится в сообщении.
Как пишет Маслий, Василию Жданкіну в мае исполнился 61 год, он был в расцвете творческих и жизненных сил, находился на творческом пике.
Напомним: Жданкин — первый исполнитель будущей главной песни страны на большом концерте — нашего гимна «Ще не вмерла Украина!» В очень драматический момент истории он спел эту песню-гимн на фестивале ”Червона рута” в сентябре 1989 года в Черновцах.
Учился в Украинской сельскохозяйственной академии, Львовской консерватории. Окончил дирижерский факультет Ровенского института культуры(1987), где создал квартет «Птица», был лауреатом фестиваля «Оберег» (1990, Луцк).
Работал в Ровенской областной филармонии, в театре-студии «Не журись!» во Львове. Снялся в кинолентах «И снегом стелется жизнь» и «Украинцы, мы спасены». Гастролировал более чем в 20 странах, в том числе – в Аргентине, Канаде, США. Автор ряда музыкальных произведений на собственные стихи украинских поэтов.
У Василия Жданкина остались жена, сын и две дочери.
www.ukrinform.ru/rubric-society/2772020-na-ternopolsine-v-dtp-pogib-legendarnyj-ukrainskij-bard-vasilij-zdankin.html
