У 2026 року на підконтрольній території України Запорізької області посівні площі у порівнянні з минулим роком ще більш скоротилися через воєнні дії. Однак завдяки вищій урожайності вдалося зібрати навіть трохи більше зерна, ніж торік.
Посівна кампанія під обстрілами
За даними Запорізької ОДА, під урожай 2026 року в області посіяно сільськогосподарських культур на площі 245,3 тис. га, з них зернові та зернобобові зайняли 128,4 тис. га, технічні культури — 116,9 тис. га.
Минулого року посівна площа зернових і технічних культур була більшою й становила 260,1 тис. га.
Під час брифінгу навесні цього року директорка департаменту агропромислового розвитку ЗОДА Валентина Крамаренко відзначила, що основними причинами зменшення оброблюваних сільськогосподарських угідь є безпекові обмеження, забруднення територій вибухонебезпечними предметами та неможливість доступу до ріллі через бойові дії.
За словами посадовиці, найскладнішою є 20-километрова зона від лінії бойового зіткнення, яка наразі складає близько 105 тис. га. Це територія громад Василівського, Пологівського районів, а також Біленьківська, Кушугумська, Комишуваська, Новоолександрівська, Новомиколаївська, Таврійська, Тернуватська громади у Запорізькому районі.
Зокрема Оріхівська, Преображенська, Малотокмачанська, Таврійська та Комишуваська громади розташовані в безпосередній близькості до зони бойових дій. Тому аграрна діяльність там суттєво ускладнена або взагалі тимчасово неможлива.
Кількість активно працюючих аграріїв у цих громадах значно скоротилася. Частина фермерів була змушена припинити діяльність.
Водночас окремі господарства, за можливості, продовжують працювати навіть поблизу фронту. Наразі це 83 суб’єкти господарювання.
Проте небезпека залишається – перш за все через збільшення інтенсивності обстрілів.
Тому у поточному році фермери, які мають змогу працювати, зосереджуються на менш витратних та більш адаптивних культурах- насамперед пшениці, ячменю, ріпаку та соняшнику. Вибір визначається не лише економічною доцільністю, а й можливістю швидкого проведення польових робіт у короткі безпечні періоди.
Крім обстрілів, основними викликами для аграріїв залишаються мінна небезпека, пошкодження техніки, складів та іншої інфраструктури, дефіцит обігових коштів, а також здорожчення пального, добрів і засобів хімічного захисту рослин.
Ранніх зернових зібрали більше
Компанія зі збирання ранніх зернових та зернобобових культур в регіоні була завершена вчасно.
У відповіді департаменту АПР облдержадміністрації на запит «МИГу» повідомляється, що станом на кінець серпня 2026 року в області зібрано 328,0 тис. тонн зерна — дещо більше, ніж за аналогічний період 2025 року (321,7 тис. тонн).
Структура врожаю виглядає так:
пшениці зібрано 313,2 тис. тонн (у 2025 році — 277,8 тис. тонн);
ячменю — 7,8 тис. тонн (у 2025 році — 27,4 тис. тонн);
гороху — 5,9 тис. тонн (у 2025 році — 16,5 тис. тонн);
вівса — 1,2 тис. тонни зерна.
Крім того, зібрано 60,4 тис. тонн ріпаку (у 2025 році — 66,2 тис. тонн).
Втім, за даними Головного управління статистики в Запорізькій області, попри меншу обмолочену площу, у порівнянні з минулим роком, різниця у фактичному виробництві зерна виявилася невеликою. Це пояснюється вищою врожайністю (на деяких ділянках на 40 %) на менших площах, які вдалося обробити.
Наразі в області продовжується збір соняшника, кукурудзи та проса. Тож остаточні обсяги врожаю зернових сформуються лише після завершення цих робіт.
Завдання – зберегти врожай попри пошкодження інфраструктури
За даними минулого року на підконтрольній Україні території Запорізької області налічувалося 14 елеваторів, з яких було лише 5 працюючих. З них три по зберіганню зернових культур ємністю 188,2 тис. тонн (у т.ч. один частково пошкоджено) та два по зберіганню насіння соняшника ємністю 80 тис. тонн). Інші 9 непрацюючі (7 – пошкоджених/зруйнованих, 1 – в стані припинення господарської діяльності та 1 елеватор не здійснює зберігання).
Щоб пом’якшити нагальні потреби у зберіганні зерна, сільгоспвиробники мають змогу скористатися засобами для тимчасового зберігання зерна (зернових рукавів).
Наразі у Державному аграрному реєстрі триває прийом заявок (до 13 вересня 2026 року) для аграріїв 9 прифронтових областей, зокрема й Запорізької.
Міжнародні донори цього року виділили для України 10 000 зернових рукавів місткістю по 200 тонн кожен, із яких близько 60% спрямують саме в прифронтові регіони.
Щодо вирощування плодоовочевих культур
Станом на 1 вересня 2026 року Управління агропромислового розвитку Запорізької ОДА не надало «МИГу» жодної інформації щодо врожаю плодоовочевих культур поточного сезону.
За даними минулого року вирощуванням овочевих культур в регіоні займалися 11 сільськогосподарських підприємств — проти 57 підприємств до 24 лютого 2022 року. Багаторічними насадженнями займалися 9 підприємств проти 65 до повномасштабного вторгнення.
Із 7 плодоовочесховища, що діяли до 24 лютого 2022 року (тоді їх було 20), працюючими залишалися три. Решта чотири не використовують. Усі наявні сховища потребують модернізації або реконструкції.
У 2025 році площа овочевих культур в області становила: овочів — 800 га, картоплі — 1500 га, баштанних культур — 300 га.
Багаторічними насадженнями займалися 9 сільгоспвиробників, які вирощували переважно яблуні, груші, черешні, вишні, персики, абрикоси, сливи й аличу, а з ягідних культур — суницю, малину та смородину. Площа насаджень у плодоносному віці становила 500 га.
У 2025 році плодових культур зібрано 16,5 тонни з площі 62 га (черешня), урожайність склала 26,6 ц/га.
Власного врожаю було недостатньо для повного забезпечення потреб населення області, частину фруктів та ягід завозять з інших регіонів України.
Цього року, за прогнозами, ситуація не покращиться.
Попри це, господарства продовжують збирати врожай, зокрема кавунів і дінь.
У масштабах усієї країни, за твердженнями експертів, врожай овочів у 2026 році буде меншим за минулий рік, проте фізичний дефіцит восени не очікується.
Головними чинниками, які вплинули на формування врожаю цього сезону, стали екстремальні літні спеки та нерівномірні опади.
На полях без штучного поливу зафіксовано значний недобір урожаю: подекуди фермери втрачали близько 7 тонн продукції з гектара через спеку. Натомість господарства із системами зрощення та сертифікованим використанням демонструють прийнятні результати.
Директорка з розвитку Української плодоовочевої асоціації (УПОА) та керівниця сайту міжнародної інформаційно-аналітичної платформи EastFruit Катерина Звєрєва зазначає, що наприкінці літа та протягом вересня–жовтня пропозиція картоплі на ринку буде повністю достатньою за рахунок масового збору середніх і пізніх сортів. За її словами, головним викликом сезону стане брак якісної великої товарної картоплі, яка здатна лежати у сховищах до весни 2027 року. Тому у другій половині сезону можливе зростання імпорту.
За даними аналітиків Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ), станом на початок вересня ринок повністю забезпечений грунтовою овочевою продукцією. Капуста, морква, буряк та цибуля продемонстрували хорошу сезонну врожайність, через що ціни на них у серпні зменшилися на 20% і більше. Томати та огірки відкритого грунту завдяки теплій погоді продовжують активно надходити на ринок, хоча їхній сезон уже завершується.
За оцінками фахівців платформи Chas.News, у вересні–жовті вартість продукції залишається стабільною з можливим додаванням лише на 3–5%. Утім, ближче до зими прогнозується подорожчання картоплі приблизно на 25% та зростання цін на тепличні овочі.
Державна підтримка
За даними департаменту АПР ЗОДА, у 2026 році аграрії Запорізької області користувалися державною підтримкою за наступними програмами:
* спеціальною бюджетною дотацією для утримання великої рогатої худоби
(корів) усіх напрямів продуктивності на кожну корову (які утримують до
100 корів) у розмірі 7000 гривень на одну корову;
* спеціальною бюджетною дотацією для утримання маточного поголів’я кіз
та/або овець на кожну голов (які утримують до 500 кіз та/або овець) у розмірі
2000 гривень на одну голову кіз та/або овець;
* частковою компенсацією (25-40 %) вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва;
* програмою «Доступні кредити 5-7-9%».
Конкретних цифр, скільки агропідприемств області і на яку суму отримали державну допомогу, надано не було.
Світлана Шкарупа
Фото авторки та з відкритих джерел
