У Києві відбулося друге засідання робочої групи Діалогу високого рівня щодо Європейського зеленого курсу і зеленого переходу України під співголовуванням Віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольги Стефанишиної та заступниці Генерального директора Генерального директорату Європейської Комісії з питань сусідства і розширення, Голови Групи підтримки України Катарини Матернової. У конструктивному діалозі взяло активну участь широке коло експертів з обох сторін.
Діалог було започатковано у лютому 2021 року Прем’єр-міністром України Денисом Шмигалем і Виконавчим віцепрезидентом Європейської Комісії з питань Європейського зеленого курсу Франсом Тіммермансом. На першому засіданні у Брюсселі в травні цього року обговорювалися заходи для посилення співпраці за напрямками, що становлять спільний інтерес, зокрема такими як архітектура кліматичного урядування й оновлення Національно-визначеного внеску (НВВ), фінансування зеленого переходу, механізм прикордонного вуглецевого коригування, Фонд енергоефективності, водневі технології, справедлива трансформація вугільних регіонів, Європейські промислові альянси і Державна стратегія управління лісами України.
На другому засіданні йшлося про подальші питання зеленого переходу, управління довкіллям і відповідного фінансування. Особливу увагу приділили екологічним проблемам у контексті інших тем «потрійної планетарної кризи» зміни клімату, забруднення і втрати біорізноманіття. ЄС вітає подання Україною оновленого НВВ з посиленими цілями, а також заохочує її продовжити працювати над конкретними орієнтирами для досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року і узгодити свої галузеві стратегії з цією метою. Європейський Союз ще раз наголосив на необхідності впровадження реформ в Україні та зміцнення адміністративної спроможності виконання зобов’язань посиленого НВВ і можливого додаткового зниження викидів. Обидві сторони погодилися з потребою посилення координації донорів щодо зеленого переходу. Знову було підтверджено зобов’язання ЄС підтримувати Україну в здійсненні зеленого переходу, у тому числі шляхом фінансової співпраці та із застосуванням широкого спектру наявних інструментів від технічної допомоги до механізмів комбінування і гарантування у взаємодії з міжнародними фінансовими установами.
ЄС підкреслив необхідність швидкого прийняття, впровадження і забезпечення дотримання ключового екологічного законодавства України (зокрема щодо поводження з відходами, промислових викидів, екологічного контролю, Смарагдової мережі) та Державної стратегії управління лісами. Це також відкриє шлях до подальшої співпраці та можливостей між Україною та ЄС стосовно питань охорони довкілля, у тому числі реформ у царинах біорізноманіття і управління лісовим господарством. Управління відходами та кругова економіка становлять особливий інтерес як ключові сфери для економічного розвитку і сталості, що також є прибутковими для економіки та суспільства.
Обидві сторони підтвердили свої зобов’язання щодо досягнення цілей Паризької угоди і Цілей сталого розвитку ООН до 2030 року й наголосили на важливості успіху як КС 15 Конвенції про біологічне різноманіття, так і КС 26 Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату. Сторони зокрема визнали важливість реалізації амбітних цілей КС 15 Конвенції про біологічне різноманіття.
Ольга Стефанишина наголосила, що Україна може бути успішною у контексті перетворення Європи на перший кліматично нейтральний континент лише у тісній співпраці, з прийняттям усіх викликів як спільної відповідальності. Україна є надійним партнером ЄС у відношенні зеленого порядку денного та Європейського зеленого курсу і вже затвердила амбітний НВВ відповідно до Паризької угоди, де заплановано зниження викидів на 65% до 2030 року порівняно з 1990 роком. Для досягнення цієї цілі Уряд України працює над узгодженням напрямків зеленої трансформації країни з відповідними галузевими стратегіями і політиками. Достатнє фінансування також є вкрай важливим для досягнення цілей зеленого переходу, що вимагає у випадку України приблизно 10 мільярдів доларів США щорічно. Україна вже розпочала роботу з мобілізації ресурсів для досягнення зелених цілей. У цьому стосунку на шляху до декарбонізації суттєво важливо мати тверду підтримку міжнародних партнерів, особливо європейських.
Катарина Матернова наголосила на готовності ЄС підтримати подальші зусилля України, у тому числі шляхом надання фінансової допомоги, для створення повноцінної системи кліматичного урядування в Україні на основі довгострокових цілей досягнення кліматичної нейтральності, що стануть підґрунтям політики і комплексного зеленого переходу усієї економіки. Серед іншого, це може передбачати підтримку ініціатив зеленого фінансування, що мають бути розроблені відповідно до міжнародних стандартів. Це дасть чіткі сигнали приватному сектору в Україні й міжнародним інвесторам щодо запланованих дій і політики декарбонізації до 2030 року.
Обидві сторони домовилися створити фінансову платформу в межах Діалогу з Україною щодо Європейського зеленого курсу та зеленого переходу, що дасть можливість як політичної, так і фінансової координації для його фінансування шляхом залучення національних ресурсів, координації та мобілізації міжнародних ресурсів, доступних Україні на цілі її зеленого переходу.
