У "Запорізькому Медіа Центрі" влада, громадськість та відомі експерти обговорили локдаун, бюджет і тарифний "шторм"

У "Запорізькому Медіа Центрі" влада, громадськість та відомі експерти обговорили локдаун, бюджет і тарифний "шторм"

У вівторок, 12 січня, сезон прес-подій у “Запорізькому Медіа Центрі” розпочався з розгляду найбільш резонансних тем: локдаун, бюджет Запорізької області і міста на 2021 рік, діалог бізнесу, громадськості і влади, тарифний «шторм». До розмови з запорізькими депутатами міської та обласної рад, посадовцями та громадськими діячами долучилися онлайн експерти всеукраїнського рівня – директор Інституту світової політики Євген Магда, інвестиційний банкір, економіст Сергій Фурса, дипломат, екс-міністр інфраструктури Володимир Омелян, видатна українська письменниця Ірен Роздобудько та заслужена артистка України Ірма Вітовська. Експерти пішли на діалог, бо розуміють, що на півдні і сході України існує певний інформаційний вакуум, і наскільки важливо спілкуватися з регіонами.

Бюджет області та Запоріжжя

Людмила ЛюбімКоментуючи питання того, чи зможе така різнобарвна за політичними фарбами обласна рада продуктивно співпрацювати з виконавчою гілкою влади – обласною державною адміністрацією, перша заступниця голови Запорізької облради Людмила Любім зазначила, що на сьогодні усі сторони розуміють складність ситуації, яка склалася у країні, тому депутати готові активно співпрацювати з ОДА на благо регіону та його жителів.

“Хочу відзначити, що до цього складу ради прийшло багато досвідчених та професійних людей, які націлені на результат. Тому не зважаючи на політичні протистояння – інтереси громади стоять на першому місці” – сказала Людмила Любім.

Одне з найбільш актуальних питань на сьогодні – допомога малому та середньому бізнесу через втрати у період локдауну. Зі свого боку, Людмила Любим зазначила, що на даний час важко сказати, які можливості буде мати для цього кроку бюджет, адже він також страждає у цей період. Це питання буде активно прораховуватися вже у лютому місяці. В той же час, зараз допомога обласного бюджету буде направлена в першу чергу медичній галузі, адже саме вона найбільше потребує ресурсів у непростий час пандемії.

Допомога нашим медикам, які зараз на передовій у боротьбі з COVID-19, – головний пріоритет на сьогодні. Адже це життя та здоров’я наших людей. В той же час ми розуміємо, що бізнесу також треба допомога, адже це наповнення бюджету. Тому депутатський корпус зробить усе можливе щоб вирішити усі ці питання. Хочу також зазначити, що обласною радою затверджено ковідний фонд, який складає 73,8 мільйона гривень. Ці кошти вже доступні і якщо ситуація з пандемією погіршиться, то ми маємо кошти для допомоги тим, хто цього буде потребувати найбільше”, – зазначила Людмила Любім.

Зі свого боку депутат Запорізької облради Станіслав Чередніченко охарактеризував бюджет області як важкий, соціальний, але компромісний: “Я згоден з Людмилою Любім, що в нинішніх умовах допомога підприємцям дуже важлива, адже якщо будуть працювати підприємства та бізнес, то наповнювати бюджет буде набагато легше”.

Олег Корольов фотоПро проблемні питання вже бюджету міста Запоріжжя розповів депутат Запорізької міської ради Олег Корольов. За його словами, на сьогодні у відношенні бюджету міста постали дві проблеми.

Перша: через медичну реформу заклади галузі отримуватимуть більшість коштів з державного бюджету. Це призвело до скорочення бюджету медицини з майже мільярда гривень до 330 мільйонів. В той же час, Олег Корольов зазначив, що незважаючи на це, у бюджеті Запоріжжя передбачено виділення значних коштів на придбання спеціального обладнання для медичних закладів міста. Це близько 100 мільйонів гривень.

Друга больова точка бюджету – хронічні несплати запоріжців за комунальні послуги, що призвело вже до накопичення майже мільярдного боргу перед комунальними підприємствами.

“Заборгованість населення за теплопостачання та гарячу воду на сьогодні є дуже відчутною проблемою, адже Концерн “Міські теплові мережі” повинен вчасно сплачувати за газ постачальнику – “Нафтогазу” інакше нам просто перекриють вентиль. Тому ці кошти ми повинні виділити з бюджету для допомоги КП”, – зазначив Олег Корольов.

Медицина, локдаун та його вплив на бізнес

Як відомо, з 8 по 24 січня цього року уряд оголосив жорсткі карантинні обмеження по всій країні. Українці не зовсім позитивно сприйняли цей факт, особливо представники малого та середнього бізнесу, адже вони втрачають прибуток.

Кулініч фотоЗа словами радника голови ЗОДА з питань охорони здоров’я Олексія Кулініча, на сьогодні у нас дійсно діють певні обмеження, але такі кроки вимушені та необхідні. Всі ці дії потрібні, аби в період пандемії зменшити навантаження на медичних працівників та галузь в цілому, адже вони працювали на межі можливостей.

Вікторія Ушакова фотоКоментуючи стан справ у медичній галузі на сьогодні, директорка Департаменту охорони здоров’я Запорізької міськради Вікторія Ушакова зазначила, що на сьогодні медичні заклади Запоріжжя мають усе необхідне, аби професійно надавати допомогу хворим на коронавірус.

“Хочу чітко сказати, запорізькі медичні заклади та лікарі мають усе необхідне та готові й надалі кваліфіковано надавати допомогу хворим. Все під контролем”, – констатувала Вікторія Ушакова.

Стосовно впливу жорстких карантинних заходів, які на сьогодні є в Україні, то економіст, підприємець, заступник директора агрофірми «Веста» Денис Баланюк відзначив, що малий та середній бізнес багато втратить за цей час.

Денис Баланюк“Хочу відзначити, що не лише агробізнес, який я представляю, несе втрати. Інші напрямки бізнесу також дуже відчувають негативний вплив карантину. Ті ж перевізники чи переробники сировини втратили дуже багато. Так, час який було вибрано для введення жорстких обмежень, досить вдалий – адже зараз у післяноворічний період багато виробників зменшили свої виробничі потужності. Але якщо час карантину буде продовжено, а зараз такі розмови вже ведуться, ось тоді ми отримаємо реальні проблеми. Лютий місяць – час, коли розпочинаються підготовчі роботи до нового сезону, і локдаун спричинить багато перепон цьому процесу”, – відзначив Денис Баланюк.

Громадський діяч Олександр Лебедь висловився щодо малого та середнього бізнесу (МСБ):

Олександр Лебедь фото“Загальна позиція як моя, так і бізнесової спільноти: все прекрасно, що розповідає нам сьогодні влада, але – у всьому світі обмежувальні заходи вводяться так, щоб підтримати малий бізнес.

Там усі заборони стосуються в першу чергу великих мереж і бізнесів, а малі закриваються в останню чергу. Тому що психічно здорова влада розуміє, що завдана шкода для малого бізнесу набагато вище – в них немає великих ресурсів для отримання фінансової подушки.

У нас же заборони однакові, які б’ють набагато жорсткіше по малюкам (МСБ). Пряма підтримка МСБ у вигляді 8 000 грн – це, звісно, вогонь, але паралельне обмеження КВЕДів тим, хто може її отримати, – це не допомога, це знущання з інших підприємців”.

Тарифне протистояння

Найбільший резонанс останніх днів – тарифні протести, які охопили багато міст України.

“Стосовно тарифних протестів, то людей можна зрозуміти, – говорить Людмила Любім.Вони не мають розуміння, чому саме так склалася ситуація – коли, наприклад, свого часу за власний кошт вони проклали газові труби, а зараз їх змушують за це ще й платити. Це дуже складна тема, яка потребує набагато глибшого аналізу. Держава повинна бути гарантом стабільності, добробуту та захисту для громадян, а не навпаки”.

Зі свого боку Денис Баланюк відзначив, що, якщо не буде реальної підтримки населення у цьому питанні, то ми отримаємо шквал неплатежів: “Люди не мають тих коштів, щоб сплатити за тими тарифами, які є на сьогодні. Тому саме держава повинна запропонувати чіткий механізм допомоги населенню в цьому відношенні”.

Сергій Суліма фотоНа думку правника Сергія Суліми, люди мають законне право на мирні зібрання, але такими кроками шкодять і собі, і оточуючим, адже адресат, а саме центральна влада, не дуже звертає увагу на протести в регіонах.

На думку Олега Корольова, негативна ситуація з тарифами склалася через відсутність у центральної влади чіткого, багаторічного плану розвитку країни:

“Держава, яка ставить за мету розвиток, повинна мати стратегію.

Що маємо ми?

Зміну цієї стратегії за кожного нового президента. Це не сприяє розвитку ні суспільства, ні економіки.

На мій погляд, наш діючий прем’єр-міністр, як голова уряду, повинен вийти та чітко озвучити: куди ж ми рухаємося? Якщо це соціальна справедливість, тоді направляємо левову частку бюджету на допомогу тим громадянам, які не можуть самостійно вирішити проблеми. Якщо ж це інший шлях, наприклад, ринкової економіки, – то про це потрібно також чітко говорити.

Але на сьогодні ми від київської влади так і не отримали чітких відповідей, так куди ж ми таки йдемо. Ось це дуже погано. Такий перебіг подій і призводить до ситуації, яка на сьогодні склалася в країні.”

Особлива думка відомих українців

Після завершення активного обговорення присутніми експертами найбільш актуальних тем до розмови приєдналися онлайн київські єксперти.

Директор Інституту світової політики Євген Магда прокоментував зовнішньополітичну ситуацію, яка на сьогодні склалася для України:

– Україна на сьогодні бореться, щоб стати лідером Східної Європи. В той же час сказати, що ця боротьба є успішною, ніяк не можна. Що стосується ситуації, яка склалася зі Сполученими Штатами, то вони залишаються й надалі нашим стратегічним партнером. При цьому вперше за час незалежності нашої країни США запровадили санкції проти діючих депутатів Верховної Ради через втручання у їхні вибори на стороні Росії.

Чи може України дійсно розраховувати на якусь реальну довіру через такий перебіг подій? У мене є великі сумніви щодо цього. Так, ми й надалі будемо співпрацювати у військовій чи антикорукційній сферах, але осад залишиться.

Наші взаємовідносини з США будуть залежати від того, як на скандал з санкціями відреагує президент Зеленський, адже один з фігурантів санкцій – депутат Дубінський, один з провідних членів фракції “Слуги Народу” у ВР.

Інвестиційний банкір, економічний експерт Сергій Фурса окреслив прогноз економічної ситуації в Україні на 2021 рік:

– Цього року ми очікуємо значне економічне зростання в України. Десь на рівні 4-5 відсотків. Стосовно ситуації з гривнею, то для неї на сьогодні досить хороші часи. Цьому сприяє багато факторів, а найбільше – ціни на український експорт, особливо метал, на даний час напрочуд високі та вигідні.

Що стосується тарифного протистояння влада-народ, то потрібно чітко зрозуміти: час дешевих енергоресурсів давно вийшов, а оплачувати будь-які послуги так чи інакше потрібно. До того ж, давно назріла потреба реформи українського ринку газу.

Політик, дипломат, екс-міністр інфраструктури України Володимир Омелян зупинився на питанні завершення реформи децентралізації в Україні та отриманні місцевими громадами реальних важелів впливу на своє життя:

– Ми побачили, що громади реально отримали ресурси для того, щоби більше не стояти на колінах перед центральною чи обласною владою. Громади стали більш незалежними та спроможними самостійно вирішувати життєво важливі питання на місцях.

При цьому дуже важливо, щоб діалог між Києвом та громадами відбувався у нормальному, рівноправному та конструктивному форматі, а не через погрози чи залякування.

Сподіваюся, що після останніх місцевих виборів ми почуємо одностайний голос і громад, і політичних партій, які чітко скажуть: “Для нас є пріоритетом робочі місця, місцева інфраструктура, соціальний захист, медичне забезпечення та освіта”. Якщо саме так і буде, то ми отримає реальний розвиток наших громад.

Щодо мови та мовного Закону

Заслужена артистка України Ірма Вітовська про перехід з 16 січня сфери обслуговування на українську мову каже, що це абсолютно правильний і логічний крок: “Мова – це маркер кордонів країни!”

Державною мовою – себто мовою, обов’язковою для використання в усіх державних органах і структурах, – має бути українська. Усі заклади сфери обслуговування, що працюють в Україні, мають надавати послуги цією мовою за вимогою клієнта.

Є, втім, мова міжнародного спілкування, володінню якою на території України держава має сприяти. Бо вона підвищує відкритість для світу та загальну конкурентоспроможність населення. І це англійська мова.

В Україні є мови малих автохтонних народів, які потребують окремого захисту в рамках Європейської хартії мов меншин.

Усі інші мови в Україні можуть вільно використовуватися та розвиватися в приватній – себто недержавній – сфері.

Мови національних меншин можуть вивчатися у державних школах у місцях компактного проживання меншин як додаткові.

Видатна українська письменниця Ірен Роздобудько в питаннях мови категорична:
«Українську мову не здатні вивчити люди тільки двох категорій. Перша категорія – це невігласи і неуки. Друга – відверті вороги”

І водночас пані Ірен зазначила, що сьогодні вкрай важливо об’єднуватись і нести позитивну інформацію, яка буде мотивувати.

Експертки та експертки переконані, що найкращий спосіб підтримувати мову – створювати контент цією мовою. Тому найкраще, що може тут зробити держава – це спростити створення такого контенту шляхом як дерегуляції, так і (в окремих випадках) податкових пільг і цільового фінансування.

(Visited 246 times, 1 visits today)
Оставить комментарий


Отправить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *