Сьогодні, 27 січня – День вшанування пам’яті жертв Голокосту.
Подія, яка заклала день пошани 80 років тому, – це момент звільнення у 1945 році в’язнів одного з найбільших нацистських концтаборів.
У цей день 60-та армія Першого українського фронту зайшла до Аушвіцу-Біркенау.
90 відсотків жертв у концтаборі «Аушвіц» були євреями з Угорщини, Польщі, Італії, Бельгії, Франції, Нідерландів, Греції, Австрії, Німеччини, Хорватії, СРСР. Серед жертв були роми, представники сексуальних меншин, люди з особливими потребами, свідки Єгови, політичні діячі.
Згадуючи історію цієї дати та всесвітнього дня визнання трагедії [Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту – 27 січня – запроваджений рішенням Генеральної асамблеї ООН від 1 листопада 2005 року], запоріжці зібралися у синагозі «Гіймат-Роза».
На день шанування директорка общинного центру «Мазаль Тов» Інеса Носенко запросила представників центру національних культур Запорізької обласної універсальної наукової бібліотеки. Книги, літопис подій, створені в Україні та за межами нашої країни, стали темою обговорення трагічних подій та людяності тих, хто боровся із злом нацизму. “Той, хто врятує одне життя, рятує весь світ”, – вважає автор «Списку Шиндлера» Томас Майкл Кініллі – книги про людяність, надважливу чесноту у всі часи.
Ця історія не повинна була повторитись. І саме для цього існує й День пам’яті й збережене жахливе місце, де був концентраційний табір, куди можна прийти та вклонитися жертвам всесвітнього зла на території, де був табір Аушвіц-Біркенау.
Ця сторінка в історії людства більше не мала повернутися, але, на жаль, трагедія нищення за національною однакою наразі триває через російський напад на нашу країну. Тим дорожча пам’ять та надія на звільнення.
Інеса АТАМАНЧУК за матеріалами відкритих Інтернет-джерел, фото авторки
