Артпроєкт організували активісти Асоціації захисників родин «Азовсталі» міста Запоріжжя, волонтерські організації та добровольці, які боронять державу на запорізькому напрямку.
Тож ввечері 4 вересня, на проспекті Соборному, 226 [внутрішній дворик ІННІ ЗНУ] мешканці нашого міста мали змогу відвідати благочинну виставку-продаж мистецьких робіт. Мистецький захід мав яскравий музичний супровід: виступи запорізьких гуртів «Banderstadt», «#KHORTA» та хедлайнера благочинної події – заслуженого артиста України Арсена Мірзояна.
Мета заходу: нагадати українцям та всьому світу про Маріупольський військовий гарнізон та його подвиг, а також зібрати кошти на реабілітацію повернених з полону хлопців та дівчат. 100% прибутку від проданих на аукціоні та під час виставки робіт будуть передані у фонди Асоціації захисників родин «Азовсталі» та Патронатної служби «Янголи Азову».
На виставці можна було придбати картини, інсталяції, хенд-мейд вироби, листівки та плакати митців з усієї нашої країни та світу. Рідні захисників, а також діти, які перебували в бункерах «Азовсталі», також долучились до проєкту, як автори виробів.
А ось враження запоріжців: “Услышал песню «Це Запоріжжя! Це Україна! А не якась інша країна!» где-то году в 2010. С тех пор в моём сознании, да и многих жителей или выходцев из Запорожья, она стала неофициальным гимном города. Путинские эксперты явно не изучали рейтинги этой песни, иначе не рассчитывали бы на встречу с цветами. Авторство принадлежит запорожской группе «Хорта». Сегодня наконец-то услышал их вживую. Заодно и повидался со старой знакомой, солисткой группы – Юлией Куценко, – написав у соцмережі запорізький волонтер Олександр Кубрак. – В группе «Хорта» есть музыканты, ушедшие на фронт. …А под конец на сцену вышел хедлайнер фестиваля, музыкант из Запорожья, …Арсен Мирзоян. Признаюсь, слышал его впервые. Нахожусь под большим впечатлением. Арсен был искренен до комка в горле, когда обращался к публике между песнями. Помогает военным госпиталям”.
Так, у кожного тепер є своя особиста історія стосунків із нинішньою війною. Свій рахунок. Та якщо ми об’єднуємось, ми стаємо ближче один до одного та до перемоги.
Інеса АТАМАНЧУК за матеріалами відкритих Інтернет-джерел
