Церковне свято 2 вересня за новим і старим стилем, заборони цього дня, у кого іменини.
2 вересня за новим церковним календарем вшановують пам’ять мученика Маманта, а також преподобних Антонія і Феодосія Печерських.
2 вересня за новим церковним календарем (15 вересня за старим) – день пам’яті мученика Маманта, а також преподобних Антонія і Феодосія Печерських, засновників Києво-Печерського монастиря.
Мамант народився в сім’ї християн Феодота і Руфіни близько 259 року. Його батьків за те, що вони сповідували християнство, кинули до в’язниці – там вони невдовзі померли. Немовля залишилося у благочестивої вдови, яка виховала хлопчика в християнських традиціях.
Уже в юності Мамант став проповідувати християнство і навернув до віри багатьох своїх однолітків. За це юнака схопили і привели на суд, але оскільки він походив зі знатної родини, то катувати не стали. Імператор Авреліан, який правив у той час, намагався схилити юнака відмовитися від віри, але все було безуспішно.
Тоді імператор дозволив катувати Маманта, але в його долю втрутився ангел – він велів юнакові піти на високу гору в пустелі біля Кесарії. Там Мамант побудував церкву і став жити.
За переказами, юнак був наділений від Бога даром – до нього приходили пустельні звірі й слухали Євангеліє. Харчувався Мамант молоком диких кіз, а сир віддавав жебракам
Загибель Маманта – uk.wikipedia.org/wiki/Мамант_Кесарійський
Незабаром за ним прийшли воїни імператора – його знову піддали тортурам, і врешті-решт православний святий мученик Мамант загинув.
***
2 вересня за новим стилем – день пам’яті преподобних Антонія і Феодосія Печерських. Ще за життя ці чисті та світлі душею святі шанувалися серед людей, а до їхньої мудрості прислухалися правителі.
Преподобний Антоній Печерський, засновник Києво-Печерської лаври, народився на початку XI століття, в місті Любечі біля Чернігова. Коли охрестився, то отримав ім’я Антипа. В юності він вирушив на святу гору Афон, прийняв постриг в одному з монастирів і кілька років прожив на самоті в печері поблизу обителі. Ігумен велів йому повернутися додому і принести туди традиції афонського чернецтва.
На той час у Києві (1051 рік) уже було кілька грецьких монастирів, але Антоній не вступив до жодного, а оселився у двосажовій печері, викопаній пресвітером Іларіоном, недалеко від села Берестова. Тут святий Антоній продовжував жити колишнім афонським життям, їв чорний хліб через день, пив воду. Слава про нього рознеслася Києвом та іншими містами. Багато хто приходив до нього за порадою і благословенням, а деякі стали проситися на проживання.
Першим був прийнятий ієрей Никон, другим – преподобний Феодосій, родом із Василева (нині Васильків) під Києвом.
Коли ченців стало багато, Антоній пішов в іншу печеру і став жити самітником. В ігумени обрали Феодосія, який запровадив в обителі статут константинопольського Студійського монастиря.
Згідно з ним, у братії все було спільне, а весь свій час вони працювали, починаючи кожну справу з молитви і благословення. Сам Феодосій Печерський став прикладом у всьому: носив воду, рубав дрова, випікав хліб.
Крім цього, монах був дуже милосердним – в обителі він облаштував особливий будинок для проживання убогих, сліпих і на утримання їх виділяв десяту частку монастирських доходів. Крім того, щосуботи він відправляв віз хліба ув’язненим. Відомі твори Феодосія: два повчання до народу, десять повчань до ченців, два послання до великого князя Ізяслава і дві молитви.
Кількість печер ченців увесь час збільшувалася, і згодом збудували наземний монастир і церкву – Успенський собор.
Печера св.Антонія, Успенський собор та печера св. Феодосія в Києво-Печерському монастирі
Так вони виглядали в часи Єлисея Плетенецького та Петра Сагайдачного. Ця гравюра – фрагмент титульного аркуша книги Іоанна Златоуста «Бесіди на 14 послань святого апостола Павла», випущеної в друкарні Києво-Печерського монастиря в 1623 р. – www.myslenedrevo.com.ua/uk/Lit/T/Tulub/Ljudolovy/Illustr/KyivPechersk1623.html
Києво-Печерський монастир, що його заснували Антоній і Феодосій Печерські, став взірцем для інших монастирів. Зі стін обителі виходили знамениті архіпастирі, проповідники віри та письменники.
Церковне свято 2 вересня за старим стилем
Сьогодні церковне свято за старим календарним стилем – день пам’яті пророка Самуїла.
Про що говорять прикмети на 2 вересня
За прикметами дня можна дізнатися, чи скоро буде похолодання і якою буде осінь:
- проливний дощ цього дня – до погожої осені;
- день видався безвітряний – буде тепло, а якщо день ясний, але холодний – будуть дощі;
- небо на заході червоне – скоро будуть заморозки.
У народному календарі 2 вересня – свято Мамонтій Вівчарник, прозвали його так тому, що святий доглядав за дикими козами і вівцями.
Що не можна робити 2 вересня
2 вересня, як і в інший день, Церква не схвалює лайку, лихослів’я, злість, виступає проти пліток і наклепу, осуду, заздрощів, жадібності, помсти і відчаю. Гріхом вважається відмовити в милостині.
У народі вважають, що сьогодні не слід розпочинати нових справ – до невдач і провалу,
а також одягати одяг надто яскравого кольору – нібито через це людину можуть наврочити.
Що можна робити 2 вересня
У преподобних Антонія і Феодосія Печерських просять миру і благополуччя, зцілення від хвороб, позбавлення від бід і ворогів.
- Святого Мамонта вважають покровителем овець і кіз, у нього також просять захисту від диких звірів.
Цього дня прийнято прибирати в сараях, хлівах, вівчарнях, а також копати пізню картоплю.
День вважається сприятливим для весілля.
2 вересня – іменини сьогодні
Іменини сьогодні за церковним календарем відзначають Анатолій, Антон, Богдан, Василь, Віктор, Володимир, Юхим, Іван, Ксенія, Леонід, Михайло, Микола, Павло, Петро, Степан, Федір, Пилип.
За старим стилем іменини святкують Віктор, Максим, Тимофій, Володимир, Іван, Федір.
https://www.unian.ua/lite/holidays/yake-sogodni-cerkovne-svyato-2-veresnya-2024-roku-golovni-zaboroni-dnya-12378414.html
