11 листопада у православному календарі день пам’яті святих мучеників Мини, Віктора і Вінкентія.
Святий Мина був воїном, родом з Єгипту, з міста Александрія або з околиць. Він служив у римському війську за часів імператорів Діоклетіана та Максіміана.
Уже у молоді роки Мина вирізнявся чесністю, цнотливістю та високою службовою дисципліною.
Побачивши нечестя і гоніння, святий Мина покинув військову службу і пішов у пустелю. Тут він прожив близько п’яти років у пості, молитві та усамітненні, прагнучи духовної чистоти.
Такий крок був майже монашеським задовго до офіційного становлення чернецтва.
Під час одного з язичницьких свят він відкрито явив себе на міській площі і голосно сповідав Христа. За це його схопили, довго катували — шматували тіло залізними гаками, палили вогнем, тягнули кіньми. Однак святий Мина залишався незламним. Урешті його обезголовили.
Святий Віктор був також воїном римської армії, за переданням — родом з Італії або провінції Паннонії. За наказом імператора він мав переслідувати християн, але сам був таємним сповідником віри.
Коли ж надійшов наказ принести язичницькі жертви, Віктор відмовився. Його катували: били по всьому тілу, морили голодом, кидали у темницю.
Після довгих знущань святому відрубали руку, а потім стратили мечем. Незважаючи на муки, він до останнього прославляв Ісуса Христа.
Святий Вінкентій був дияконом у місті Сарагоса (Іспанія) і служив при єпископі Валерії. Мав глибокі знання Писання та красномовство, тому проповідував замість єпископа, який мав проблеми з мовленням.
Під час переслідувань Валерія та Вінкентія заарештували й доправили до Дакіана, правителя провінції. Єпископу, зважаючи на похилий вік, пом’якшили вирок і відправили на заслання, а диякона піддали жорстоким мукам як “небезпечного проповідника”.
Вінкентія кидали на уламки скла, палили на розпеченому залізі, роздирали тіло гачками, але він залишався спокійним і непохитним.
Дакіан, бачачи твердість святого, наказав кинути його тіло до темниці на кам’яне ложе, але навіть там мученик отримав дивовижну розраду: темниця засяяла світлом, і заснули вартові. Святий помер від ран.
Церковне свято 11 листопада — день пам’яті святого преподобного ісповідника Теодора Студита
Феодор Студит народився в Константинополі.
Він походив зі шляхетної та багатої сім’ї, виховувався в християнських традиціях і здобув гарну освіту.
Його батько залишив займану високу посаду через іконоборчу єресь – батьки роздали майно і пішли в монастир. Феодор же згодом став дуже відомим: він досконало володів ораторським мистецтвом і логікою, знав християнську догматику і брав участь у диспутах про іконошанування.
Через кілька років він прийняв чернецтво, а згодом став ігуменом Студійського монастиря (звідси й пішло ім’я святого).
blagovist.info
За статут для Студійського монастиря, а також написані канони, преподобного Феодора назвали “полум’яним учителем Церкви”.
Він пережив багато заслань: правителі імперії змінювалися і святого то відправляли на заслання (якщо імперією правив іконоборець), то повертали назад (якщо імператор шанував ікони).
За переказами, преподобний Феодор Студит знав про свою смерть. Перед цим він скликав братію і заповів їм зберігати православ’я і шанувати святі ікони.
Прикмети 11 листопада
- Хмари низько пливуть — до швидкого похолодання.
- Якщо вночі або рано зранку лежить іній — зима буде ранньою.
- Якщо на березі ще залишилось листя на деревах — буде кілька теплих днів.
Що сьогодні не можна робити
За народними уявленнями цього дня слід утриматися від надмірної їжі та надто тривалого сну, адже вважалося, що такі дії можуть накликати недобрий перебіг дня.
Що можна робити сьогодні
За земного життя преподобний Феодор був знаний численними чудесними діяннями.
У день його вшанування віряни звертаються до святого з молитвами про оберіг від несподіваних пожеж, захист від диких звірів та про зцілення недуг, передусім тих, що торкаються шлунка й травлення.
