Збираючи матеріали до ювілею художника Якова Соломоновича Хаста [1873-1953], зрозуміла, що художник був ошуканий тричі.
Перший раз – неможливістю повернутися до Парижу, де відвідував майстерню Жана Леона Жарома, художника, скульптора, професора Паризької Академії витончених мистецтв.
Він товаришував з молодим Марком Шагалом, із Амедео Модільяні, написав прекрасний портрет Клода Моне «На мансарді» [на фото. з цим твором він не розлучався все життя]…
У 1914 році Яків Хаст повернувся додому, в Бердянськ, до батьків, сподіваючись, що ненадовго, та потрапив на фронт Першої світової війни. Пережив важке поранення, хаос революційних подій та втрату коханої жінки.
До Франції він більше не повернеться ніколи. У листі своєму учню О.Вороне він пізніше напише: “боляче, що усі наробки, етюди, рисунки, офорти залишені в Парижі, зникнуть”.
У 1920-30-ті роки у студії мистецтв у Бердянську Яків Хаст дав якісну художню освіту десяткам своїх учнів. У новоствореній Бердянській картинній галереї у 1930 році відкрилась виставка щонайменше трьох сотень його робіт. За десятиріччя до війни було ще декілька виставок. І було, що виставляти…
Та почалась нова війна. У 1941-му Яків Хаст довго не наважувався залишити рідне місто. Восени виїхав до Уфи. Майно художника та картини зникли з окупованого Бердянська назавжди.
В Уфі Яків Хаст знову звернувся до педагогічної роботи. Не полишав творчості, мріяв систематизувати свій спадок, створити музей… та у 1953 році Якова Хаста не стало.
У 1977 році Бердянський художній музей імені Ісаака Бродського отримав 636 робіт від родичів художника. Твори були ідентифіковані за часом та обставинами створення завдяки співпраці співробітників музею із нащадками родин Володимира Хавкіна та Якова Хаста та листуванню з центральним архівом Ізраїлю.
Робота над вивченням спадку художника тривала у Бердянському художньому музеї до початку російського вторгнення. Думаю, там готувались і до виставки, бо у 2023 році виповнюється 150 років з дня народження хЯкова Хаста.
Та наразі доля найціннішої музейної колекції окупованого Півдня України, частина якої – спадок Якова Хаста, – невідома.
Художник обікрадений тричі. І кожного разу причиною стала війна.
Інеса АТАМАНЧУК