У новий навчальний рік освітня система Запорізької області вступила в трансформованому вигляді. Зокрема, 122 школі працюють в очно-змішаному режимі, 171 – у дистанційному форматі. Загалом закладів загальної середньої освіти поменшало: їх стало 293 замість 383-х. Про деталі трансформації розповіла директорка департаменту освіти і науки Запорізької облдержадміністрації Людмила Бухаріна.
“Ні” піжамам і халатам на уроках
Підготовка до навчального року була тісно пов’язана із забезпеченням якості освіти. Бо за чотири роки (включаючи «ковідні») стало зрозуміло, що рятувальний круг у вигляді онлайн навчання почав втрачати ознаки порятунку. Це підтвердили і результати національного мультипредметного тестування, і падіння дисципліни як серед учнів (деякі дозволяли собі сидіти на уроках у піжамах), так навіть і серед педагогів (траплялися випадки, коли вчителька могла вести заняття в халаті, не відриваючись від приготування борщу).
Тому ще взимку на рівні держави були презентовані нові освітні політики, які би сприяли більш якісному навчанню. На місцях, у тому числі і в Запорізькому регіоні, їх узяли в роботу, проводили експерименти, по-іншому моделювали мережу закладів, щоб складні питання організації освітнього процесу в умовах війни були вирішені – з урахуванням інтересів усіх його учасників.
“Якість освітнього процесу залежить від того, де знаходиться дитина, де знаходиться вчитель, які в обох можливості навчати і навчатися, – розповідає Лююмила Бухаріна. – Щоби поєднати всі ці умови і надати безпечне освітнє середовище, було обрано форми:
- очно-змішано-якісно,
- дистанційно-якісно,
- з українознавчим компонентом для дітей, які знаходяться за кордоном
- і педагогічний патронат для дітей на тимчасово окупованих територіях”
Щодо переходу частини шкіл на очно-змішану форму навчання після ретельного опитування, в якому дуже активну участь узяла батьківська громадськість, питань майже не виникло. А от зменшення кількості закладів викликало досить багато невдоволення і маніпуляцій. Розставимо крапки над «Ї».
Мережа залежить від контингенту
«Завершували навчальний рік 383 школи, наразі їх 293. Це результат трансформації. Ми думали, що запрацює ще менше, і були готові до цього. Бо кількість дітей об’єктивно зменшилася майже на третину. Ми наполягаємо, аби громади привели свої мережі у відповідність до контингенту. Але протягом року ця трансформація у відповідності з законодавчими актами відбуватиметься за бажанням громад. Більшість громад, хто думає на перспективу, нас почули і оптимізували свою мережу, а дехто ще вагається”.
Мережа шкіл логічно пов’язана з мережею класів та їх наповнюваністю. Якщо школа має 100 дітей, тобто по 9 дітей у класі, вона не є спроможною. Починаючи з 2026 року такі школи державою фінансуватися не будуть. Тому обласний департамент радив провести реорганізацію природнім шляхом, і ще до початку навчального року по максимуму укомплектувати класи.
Бо вже з січня 2025 року субвенція буде нараховуватися по-іншому. У формулі буде закладено, скільки годин учень навчається дистанційно, скільки очно.
Плюс запрацює нова система програмно-апаратного комплексу «Автоматизований інформаційний комплекс освітнього менеджменту» (АІКОМ). Яка дозволить реально верифікувати усіх учасників освітнього процесу. І не зможе вчитель зафіксувати, що у нього в класі 30 учнів, а по факту – 15-ть.
“З 2025 року ця система запрацює 100-відсотково. Хто цього не розуміє, той сам закладає небезпеку недофінансування своїх закладів освіти. Люди будуть прийняті на роботу, звільняти їх посеред навчального року буде надзвичайно складно і затратно в усіх сенсах – і фінансово, і соціально. Керівники громад і управлінь освіти мають це розуміти”, – каже пані Людмила.
Водночас, за словами Людмили Бухаріної, трансформація системи не означає закриття шкіл. Юридично це кваліфікується як призупинення діяльності та надання освітніх послуг.
Після деокупації, якщо буде контингент, ці школи зможуть швидко відновити роботу.
“Але головне – контингент, – підкреслює директорка департаменту. – Об’єктивно він зменшується. Тож до цього питання громадам слід підходити раціонально”.
Шкільні автобуси закуповуються
Трансформація освітньої мережі – не винахід воєнного часу. Багато років вона називалася оптимізацією, і головним питанням було транспортне питання. І Зараз пані Людмила повідомила приємні новини. І в минулому навчальному році було закуплено нуль шкільних автобусів, бо у відповідній урядовій постанові була заборона на закупівлю на територіях, де були можливі активні бойові дії. Запорізький регіон потрапив до цієї категорії, тому можливість поповнити шкільний автобусний парк не було.
“У цьому році по-іншому була побудована процедура, а ми в рамках реалізації освітніх політик міністерства ретельно працювали, і змогли довести наші потреби. Вони були враховані у кількості грошей, які прийшли на область, і
ми вже купили 25 автобусів для 14 громад, які будуть возити дітей до шкіл, де є укриття, і для двох закладів обласного підпорядкування.
І є невелика економія на купівлю ще одного автобуса”.
Активність громади дозволяє отримувати більші кошти на безпеку
Проактивна позиція Запорізького регіону була врахована державою і в інших питаннях. За словами Людмили Бухаріної, ми двічі отримали великі державні субвенції, які дозволять до кінця року збудувати шість протирадіаційних укриттів, які інакше називають підземними школами, і розпочати будівництво ще двох. Це масштабні споруди на 500 дітей, з урахуванням двозмінного навчання там зможуть отримувати освіту по тисячі школярів.
“Також держава нас вперше підтримала субвенцією на облаштування укриттів у закладах профтехосвіти. Враховуючи велику увагу до ПТО, потребу у кваліфікованих працівниках – це зараз топ-тема, – ми ревіталізуємо, укрупнюємо заклади, і в рамках цього процесу надано майже 100 мільйонів субвенції на ремонт укриттів у шістьох закладах профтехосвіти”.
Людмила Бухаріна підкреслила, що на забезпечення якісної освіти були спрямовані колективні зусилля держави, громад, міжнародних партнерів. Ця синергія дозволяє розробляти проєкти, спрямовані на встановлення сонячних батарей у пулі шкіл і профтехів.
Ганна ЧУПРИНА
