Фото й коментар надав у соцмережах Семен Широчин, краєзнавець, дослідник міської архитектури та кандидат технічних наук, який зокрема нещодавно видав книгу «Архітектура індустріальних міст Донбасу», присвячену людям, які через війну втратили можливість в рідних місцях. Ми з ним зустрічалися під час його лекцій про архітектуру Києва.
Цінності місцевої архітектури майже не усвідомлювали ані самі мешканці, ані ті, хто подорожував Україною… – впевнений Семен Широчин.
Так і є. Маємо подібну долю архітектури Запорізького краю.
З 2022 року Семен збирає інформацію про зруйновані війною будівлі. Принаймні про ті, які трапляються йому на очі та викликають інтерес.
На жаль, про деякі вдається дізнатися лише з новин про їхнє знищення. Так сталося і цього разу.
Сільський клуб у Жовтій Кручі Запорізької області був представником українського архітектурного модерну. Будівлю, ймовірно, спорудили у 1920-х роках, коли активно розгорталося клубне будівництво. Український модерн ранньорадянського періоду не має дивувати: у 1920-х роках його продовжували використовувати, що видно на прикладі низки будівель у Білій Церкві, Крюкові, Костянтинівці, Харкові, а також у низці сільських шкіл, які копіювали фірмову «сластіонівську» тектонику та цегляний декор.
Про клуб у Жовтій Кручі практично не було жодної інформації. На Google Maps тут позначено поштове відділення. В інтернеті відомостей мало, автор будівлі невідомий…
Та у книзі Андрія Власенка і Світлани Степанової «Сад українського модерну. Українська стилістика в архітектурі першої половини ХХ ст.» є згадка про цей клуб.
Це село Жовта Круча, Запорізький район, Запорізька область, Комишуваська територіальна громада. Раніше село належало до Оріхівського району.
Також джерела підтверджують, що 7 лютого 2026 року Жовта Круча зазнала масованої атаки, внаслідок якої були зруйновані житлові та господарські будівлі, і цей клуб.
Побачити його дослідник, який відвідував свого часу Василівку, не встиг. На жаль, сьомого лютого 2026 року будівлю було зруйновано. Підозрює, що відновлювати її не будуть. Ще один випадок, коли спадщина гине невідомою…
