26-річний боєць роти снайперів 82-ій окремій десантно-штурмовій бригаді ЗСУ Ярослав Бондарчук (позивний Гуцул) загинув 8 листопада 2023 року біля села Вербове Пологівського району Запорізької області: під час виконання бойового завдання отримав смертельні поранення внаслідок ворожого артилерійського обстрілу.
Про героя дружина Ярослава Наталія розповіла Вільному Радіо.
Ярослав народився 16 серпня 1997 року в Закарпатської області. У 14 років влаштувався на першу роботу, аби забезпечувати молодшого брата і бабусю, яка їх виховувала.
«До війни він любив реконструювати старі машини: переробляв їх, і в нього дуже гарно виходило. Потім продавав. Так само він ще любив мотоцикли, любив швидкість. Це було його захоплення», – зазначила Наталія.
У березні 2022-го Ярослава мобілізували до лав ЗСУ та відправили на тримісячні навчання до Великої Британії. Там він здобув спеціалізацію снайпера-розвідника, після чого потрапив до 82-ї окремої десантно-штурмової бригади. Захищав Херсонську, Миколаївську та Запорізьку області.
«У нього було дві контузії. Під час обстрілу його відкинуло, були проблеми з ногою, поранення, опіки. Коли був його останній бойовий вихід на Запоріжжі, в нього були проблеми зі спиною і нирками. Їм сказали йти на бойове завдання на 5 днів, а вони були 9. Йому передавали знеболювальні», – додала дружина захисника.
З Наталею Ярослав познайомився у березні 2023-го через соціальні мережі.
«І якось так закрутилося, що він закохався, і я так само. Через місяць він запропонував одружитися. Я була здивована і не знала, що йому сказати, бо ми навіть не бачились. Але в травні його відпустили на три дні. Він приїхав до мене у Вінницю. От ми познайомились вже так ближче і, знаєте, це була от просто моя людина. Я ніби його знала давно», – згадала Наталія.
23 вересня 2023-го пара одружилася.
«Його найбільша мрія – це була сім’я, діти. Він хотів купити свій будинок, машину, подорожувати. Ярослав взяв моє прізвище. За паспортом він був Зав’ялов. Але він не хотів мати прізвища російського походження – от він настільки не любив все, що зв’язано з росією, з агресором, що навіть прізвище своє захотів змінити. На жаль, він не встиг забрати новий паспорт», – із сумом розповіла дружина героя.
Через півтора місяця після розпису, 8 листопада 2023-го, Ярослав Бондарчук зазнав смертельного поранення в селі Вербове на Запоріжжі: ворожий снаряд влучив у бліндаж, де був оборонець.
«Після того, як він загинув, командир зібрав усіх і сказав, що ми втратили найкращого нашого побратима і повинні за нього відомстити, – зауважила вдова. – І в той день хлопці дуже згуртувалися. Тому що Ярослав, хоч і не був командиром відділення, але його дуже всі слухали. З ким він не йшов на завдання, завжди всі повертались живі. З ним всі хотіли ставати в наряд чи йти на позицію. Тому що він завжди дуже влучно відпрацьовував. Якщо хтось із хлопців знімав по два-три противники, то він – шість-вісім».
Востаннє Наталя бачила свого чоловіка живим за три дні до його загибелі, 5 листопада: тоді вона приїхала до нього в Запоріжжя, і їм дозволили побачитися.
Рідні Ярослава прагнуть, аби йому посмертно надали звання Героя України. Для цього створили петицію, яка вже пройшла процедуру збору підписів і була передана на розгляд Президенту.
*
Фото: freeradio
