Нещодавно побувала на екскурсії в історико-культурному комплексі «Запорозька Січ» на острові Хортиця. І не пожалкувала, хоча раніше неодноразово відвідувала цей комплекс – проте давно, ще до війни.
Виявилося, що за останні роки тут з’явилося багато нових експонатів. Зокрема був оформлений окремий виставковий стенд з артефактами, знайденими на оголеному узбережжі острова після падіння рівня води в Дніпрі внаслідок підриву росіянами влітку 2023 року греблі Каховської ГЕС.
Загалом тут оголилося близько 180 гектарів узбережжя. І тільки на цих ділянках, за словами завідуючого відділом охорони археологічних пам’яток та природи НЗ «Хортиця» Дмитра Кобалії, було виявлено понад 2000 артефактів.
Дивовижні знахідки
Переважна кількість – це уламки кераміки часів Бронзи, частково Скіфів та середньовіччя, а також інші знахідки. Частина з них передана до музеїв Національного заповідника «Хортиця» (у тому числі до комплексу «Запорізька січ»), частина тимчасово законсервована або досі реставрується, вивчається та систематизується.
Нагадаю про найбільш унікальні артефакти.
Так, одним з найцінніших скарбів, що відкрило дно Дніпра, став «скарб дирхемів» – більше 40 арабських срібних монет типу дирхемів династії Саманидів, які правили у Середній Азії в IX–X століттях. Це є ще одним доказом активної торгівлі на Дніпрі – зокрема торговельним шляхом «із варягів у греки».
На скелях «Три стоги» біля Дніпровської ГЕС було виявлено артефакти віком у тисячі років. Це фрагменти посуду мідно-кам’яного віку, уламки античної амфори тощо.
У північно-західній частині острова археологи знайшли фрагмент військового човна XVIII століття. На видимій частині довжиною 12,5 м збереглися дошки зовнішньої та внутрішньої обшивки, фальконетну опору та дубову накладку з круглим отвором для якірного або такелажного каната. На деяких деталях було помітно навіть фарбу червоного кольору. Для збереження судна від подальших пошкоджень воно було тимчасово законсервоване.
Пізніше, наприкінці літа минулого року, під час роботи на Хортиці міжнародної експедиції, науковці вилучили з піску біля узбережжя малий корабель, який належав Дніпровській військовій флотилії часів російсько-турецької війни 1736-39 років. Знахідка виявилася рештками дубель-шлюпки, зведеної на початку XVIII століття.
Також на узбережжі острова Хортиця знайдено вцілілий якір XIX століття.
Це лише крихітна частина цінних знахідок.
Але є тут і «темний бік»: через обміління Дніпра в заповіднику активізувалися “чорні археологи” (або «чорні копачі», як їх ще називають).
Мисливці за скарбами: знаходять небагато, а руйнують цілі епохи
Майже одразу, як почала спадати вода, на оголених берегах Хортиці, прилеглих островах та урочищі Вирва, (які також входять до складу заповідника) почали з’являтися «мисливці за скарбами» – переважно з металошукачами.
Працівники Служби режиму НЗ Хортиці разом із поліцією посилили рейди, затримували цих бажаючих швидкого, але незаконного збагачення, та поширили у ЗМІ інформацію, що за пошукові роботи на землях культурної спадщини законом передбачене покарання як накладенням штрафу до 85 000 гривень (і це тільки штраф без урахування розміру шкоди, який розраховується у разі факту пошкодження об’єкта культурної спадщини), так і позбавленням волі. Але це не зупинило бум.
– Проблема чорної археології давня, дуже поширена на території України, і на жаль поки що не має кардинального вирішення. Навпаки, останнім часом вона лише загострилася, – відзначив Дмитро Кабалія на одному з брифінгів. – Коли років 20 тому я тільки почав працювати над цим питанням, то дуже швидко встановив, що є велика кількість людей, які мають металодетектори і практикують їх використання скрізь. Не усі вони «чорні археологи», тобто взагалі не археологи. Більша частина просто цікавиться старовиною, але не розуміє, як з цим працювати. Тому все одно може нанести шкоду. Інша частина з них просто займається видобутком чорного металу – шукають і здають на лом за гроші. Таких майже половина. Вони шукають будь-який метал, і їм все олно чи це метал сучасний, чи залишки старовинних історичних артефактів…
Інша категорія «мисливців за скарбами», як пояснив науковець, шукає виключно золоті прикраси, які загубили відпочивальники на пляжах. Вони несуть найменшу загрозу, навіть чистять берегову смугу від сучасних сторонніх предметів. Але не має гарантії, що і в них випадково не опиниться якась цікава річь, яка має історичну цінність.
Проте найбільш небезпечними є невелика частина «копачів», які усвідомлено руйнують пам’ятки. Вони знають історію та діють цілеспрямовано. Переважно шукають артефакти на замовлення і не замислюються над наслідками. Такі випадки на Хоротиці теж були.
Головна проблема «чорних археологів» — це не просто викрадення старовинних речей, а знищення археологічного контексту. Для науки дуже важливо, де саме лежав предмет, в якому шарі ґрунту та інше. А ці копачі свідомо чи ні перевертають землю та знищують важливі історичні дані.
Крім того, дістаючи старовинні предмети, які для цих шукачів не мають цінності (наприклад фрагменти суден з-під води), вони їх просто викидають, ламають і таким чином знищують. Бо та ж деревина, що довго була під водою, на повітрі без спеціальної консервації миттєво руйнується.
Потрібно працювати з населенням
Є приклади і свідомої поведінки відвідувачів Хортиці. Так, саме туристи підчас відвідування острова Хортиця зробили унікальну історичну знахідку – знайшли чавунне ядро XVIII століття, яке належало до гладкоствольної гармати. Більш того, вони не залишили артефакт у землі, а передали його до музейних фондів заповідника.
На думку Дмитра Кобалії, взагалі треба більш уваги приділяти освіті населення – донести до людей, що можна робити, а що шкодить пам’яткам. Багато хто виправдовується тим, що вони збирають предмети майже з поверхні, на глибині 10-15 см, тому там, мовляв, не може бути нічого старовинного чи цінного з історичної точки зору. Вони не розуміють, що культурний шар може починатися навіть на поверхні. Тому треба працювати з людьми, встановити загальні правила та заборони. Це буде усім на користь та збільшить кількість археологічних знахідок.
– На території всієї України зараз приблизно півтори сотні професійних археологів, підводних спеціалістів може не більше десятка. Ми не можемо знайти усе, а тисячі тих, хто просто цікавиться археологією, можуть допомогти. Якщо будуть знати, що можна робити, а що ні, – підкреслив Дмитро Кабалія.
Світлана ШКАРУПА,
фото авторки та з відкритих джерел
* За фінансової підтримки чеської організації People in Need, у рамках ініціативи SOS Ukraine. Зміст публікації не обов’язково збігається з їхньою позицією
