У Музеї шведської армії в Стокгольмі демонструється виставка Korsvägar: Sverige – Ukraina genom 1000 år («Перехрестя: Швеція – Україна крізь 1000 років». Вона є одним із найбільших міжнародних історичних проєктів України часів незалежності. Серед експонатів: унікальні артефакти з майже 30 музеїв, архівів, бібліотек України та Швеції, зокрема оригінальні експонати з колекцій 16 музеїв та заповідників, бібліотеки із різних регіонів України.
Установи-організатори виставки: Національний музей історії України у Другій світовій війні, Національний шведський музей військової історії, Національний архів Швеції та інші. Куратори від України — Юрій Савчук, від Швеції — Йоганна Фріс-Маркевич та Фабіан Арнгайм.
«Це унікальний проєкт, який має показати багатовимірні українсько-шведські зв’язки впродовж тисячоліття — від доби вікінгів та Київської держави до сьогодення — й представити в європейській культурній площині багатогранну історію та культуру України як частину європейського цивілізаційного поля», — зазначив генеральний директор Національного музею історії України у Другій світовій війні Юрій Савчук.
Чотири експозиційні розділи («Доба вікінгів», «Козацька доба», «Українсько-шведські культурні меридіани» та «Період повномасштабного російського вторгнення») демонструють багатогранну історію та культуру України як частини європейського цивілізаційного поля.
Серед численних експонатів представлені і “мешканці” запорізьких скарбниць. Національний заповідник “Хортиця” надав для виставки три козацькі люльки XVIII століття (одна з них знайдена на Кам’янській Січі – на цю пам’ятку національного значення у лютому минулого року росіяни скинули бомби), а також цифрову копію картини “Богдан Хмельницький з полками”.
А Запорізький обласний художній музей надіслав “Портрет” авторства відомої майстрині Тамари Дружини. Художниця створила образ пані з козацької старшини і настільки точно передала тогочасний дух та візуальний образ, що шведи обрали цю роботу для виставки.
Відкрили виставку у Стокгольмі король Швеції Карл XVI Густав з дружиною королевою Сільвією. Президент України Володимир Зеленський виступив з вітальним словом онлайн.
На урочистій церемонії були присутні очільниця НЗ “Хортиця” Світлана Охріменко та керівниця Запорізького обласного художнього музею Інга Янкович. “МИГ” поспілкувався з ними по їхньому поверненні зі Швеції.
“Ми дуже вдячні пану Юрію Савчуку (він займається темою українсько-шведських взаємин 20 років), і міністерству культури та інформаційної політики, які зробили усе, аби до української делегації увійшли представники фактично усіх музейних установ, чиї експонати представлені на виставці. Таким чином нам випала рідкісна у наш час нагода поспілкуватися не тільки з закордонними колегами, а й між собою, що дуже важливо, – розповіла Світлана Охріменко. – Досвід життя під час воєнного стану у кожного музею свій, і була можливість порівняти його й шукати точки дотику всередині країни. Це новий поштовх для спільних проєктів музеїв України, який може бути презентований і в Україні, і в світі”.
До речі, наш досвід цікавив і шведських музеологів. “Їхні чудові музеї не розраховані на воєнний напад і швидку евакуацію, – поділилася пані Світлана. – Після початку повномасштабного вторгнення шведські колеги, з якими наш заповідник підтримує плідні стосунки, цікавилися, як нам це вдається. Спілкування щодо нюансів життя у надзвичайній ситуації (не тільки нашого заповідника) продовжується”.
Інга Янкович зі Світланою Охріменко відвідали безліч скарбниць, де цікавилися досвідом колег з впровадження у музейну справу сучасних електронних технологій, організації реставраційних робіт, деталями побудови сучасних експозицій.
Зокрема, пані Інзі сподобалися підходи до маркування експонатів розгорнутими оповідями про життєвий шлях та презентованого художника. Вона була вражена також колекцією з 4300 прапорів, які шведи дбайливо зберігають століттями. Є серед них і прапор Богдана Хмельницького.
“Це трофейні речі. В одній з битв поляки взяли цей прапор за трофей, а в іншій битві шведи перемогли військо Речі Посполитої, і той прапор потрапив у якості трофея вже до них. Таким чином цей артефакт і був збережений”.
А пані Світлана була вражена, що старожитності не тільки можна брати в руки у музеях – давні речі є в ужитку у повсякденному житті шведів. Ними користуються в ресторанах, готелях, розважальних закладах.
“Так, вони ставляться до експонатів дуже обережно, з певними заходами безпеки, але вони у них працюють, і тим самим наче продовжують собі життя”.
Художню натуру пані Інги приворожили й інші нюанси. Крім фіолетового брючного костюма її високості королеви Сільвії (“Витриманий, не помпезний, діловий стиль. Класично, витончено, строго”) вона звернула увагу і на міську архітектуру, де взагалі немає бігбордів, а реклама навіть найвідоміших брендів обмежується текстовими логотипами; і на цікавий дизайн аеропорту; і на казкову атмосферу туристичного центру Стокгольма.
“Так і чекаєш, що за рогом побачиш Пеппі Довгу Панчоху, а з-за дерева визирне якийсь троль. І ще в місті чи не в кожному вікні стоїть світильник… Мені дуже сподобалася версія, що ця традиція іде від часів, коли мешканці містечок вказували шлях додому самотнім подорожнім, які пробираються крізь довгі північні ночі…”
Хоча версій щодо того, чому шведи щовечір запалюють на вікнах світильні, існує ще кілька, пані Інга з пані Світланою з вдячністю наголосили, що турбота і гостинність опіка шведів оточували їх кожної миті. “Знаючи наші проблеми, сердечно ставляться до нас, це відчувалося під час зустрічі. Колеги з відкритою щирою душею намагалися показати найцікавіші моменти, які ми можемо застосовувати у нашій роботі, згуртувати. Вони зробили усе, аби перебування українських музеологів у Стокгольмі було зручним, комфортним, цікавим і корисним”.
Залишається висловити сподівання, що перший візит запорізьких музеологів до Швеції був першим, але не останнім. Бо, як сказала пані Світлана Охріменко, величезні колекції шведських музеїв втаємничують багато скарбів, велика кількість яких ще потребує подальшого дослідження, атрибутування та вивчення, а для цього необхідна допомога інших країн.
Ганна ЧУПРИНА, фото надані Інгою Янкович та Світланою Охріменко
ДОВІДКОВО
Виставка «Перехрестя: Швеція та Україна крізь 1000 років» демонструватиметься у Стокгольмі до лютого 2025 року. А Міністерство культури та інформаційної політики нагадує, що цей масштабний проєкт є своєрідним продовженням українсько-шведської виставки «Україна — Швеція: на перехрестях історії (XVII — XVIII ст.)», що відкрилася у Києві 1 жовтня 2008 року й була присвячена 300-річчю українсько-шведського військово-політичного союзу. Високий історичний статус тієї події підтвердив офіційний візит в Україну шведської королівської родини.
