Заяву на отримання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, розглядають протягом 30 днів — документи приймають органи опіки та піклування, служба у справах дітей за місцем проживання. Про це, зокрема, роз’яснили на сайті Запорізької міської ради 25 серпня.
Порядок отримання статусу визначає постанова Кабінету Міністрів № 268, ухвалена 5 квітня 2017 року. Спершу вона стосувалася дітей із Донецької, Луганської областей та Криму, а після початку повномасштабного вторгнення набула змін. З повним текстом документа можна ознайомитися на сайті Верховної Ради.
Право на статус має дитина, яка станом на 24 лютого 2022 року була неповнолітньою і відповідає визначеним критеріям. Найчастіше звертаються батьки дітей, які фізично, психологічно або сексуально постраждали внаслідок воєнних дій. Інші підстави — полон, примусове переміщення, залучення до збройних формувань, каліцтво.
Якщо особі вже виповнилося 18 років, але на момент початку повномасштабного вторгнення вона була неповнолітньою, вона також має право на статус — але звертатися доведеться самостійно.
Щоб підтвердити психологічну травму, потрібні довідки від психолога, психотерапевта або психіатра за формою Міністерства охорони здоров’я. За потреби може бути призначена окрема психологічна експертиза.
Начальник відділу соціальної роботи та оцінки якості надання послуг Запорізького міського центру соціальних служб Оксана Семененко звернула увагу на плутанину в термінах:
«Часто люди використовують в умовах сучасності поняття «діти війни». Але воно стосується лише осіб, які були дітьми на початок Другої світової війни», — зазначила Оксана Семененко.
За її словами, статус має насамперед статистичне значення — фіксує масштаб постраждалих дітей для подальших вимог репарацій від країни-агресора. При цьому державою не передбачені виплати або пакети пільг лише за фактом отримання статусу: конкретна допомога залежить від рішень місцевих громад і локальних програм, наприклад щодо оздоровлення чи харчування дітей окремих категорій.
