Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн та голова Європейської ради Шарль Мішель на пресконференції після саміту
Європейський Союз і Китай провели 23-й двосторонній саміт у режимі відеоконференції, на якому були присутні голова Європейської ради Шарль Мішель, голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, прем’єр-міністр Китаю Лі Кецян і президент Сі Цзіньпін.
ЄС і Китай активно обговорили військову агресію Росії проти України, світову економіку, продовольчу та енергетичну безпеку, а також боротьбу з COVID-19. ЄС закликав Китай підтримати зусилля щодо негайного припинення кровопролиття в Україні враховуючи роль Китаю у світі як постійного члена Ради Безпеки ООН та його тісні відносини з Росією.
“Як великі світові сили, ЄС і Китай мають працювати разом, щоб якнайшвидше зупинити війну Росії в Україні. Ми несемо спільну відповідальність за збереження миру і стабільності, а також безпечного та стійкого світу”, – сказав Шарль Мішель.
“Ми підкреслили, що російське вторгнення в Україну є не лише визначальним моментом для нашого континенту, а й для наших відносин із рештою світу. Повинна бути повага до міжнародного права, а також до суверенітету та територіальної цілісності України”, – сказала Урсула фон дер Ляєн, додавши, що Китай, як постійний член Ради Безпеки ООН, несе особливу відповідальність.
Говорячи про посилення санкцій проти Росії, фон дер Ляєн зазначила, що загалом до санкцій приєдналися понад 40 країн. “Тому ми також чітко дали зрозуміти, що Китай повинен якщо не підтримувати, то принаймні не втручатися в наші санкції”, – заявила вона на спільній прес-конференції після саміту.
Голова Єврокомісії також зазначила, що з точки зору двосторонньої торгівлі між ЄС і Китаєм продовження бізнесу з Росією несе великі репутаційні ризики: “Це питання довіри, надійності і рішень щодо довгострокових інвестицій. Щодня Китай та ЄС торгують товарами та послугами майже на 2 мільярди євро. Для порівняння, товарообіг між Китаєм і Росією становить лише близько 330 мільйонів євро на день. Продовження війни та руйнування, які вона приносить світовій економіці, не в інтересах нікого, а тим паче Китаю”.
