Витіснені з щедрих городів та теплиць [а скільки їх було обабіч дороги лівим берегом Дніпра, до Нової Каховки! Нині ж – чи під обстрілами, чи під окупантами] помідори зачепились у місті. На зупинках, на заправках, ясна річ – на клумбах, бо що ж землі даремно гуляти, – всюди у місті траплялись помідори, заквітчані та з плодами. Зустріли ми їх і на оголених берегах Дніпра, між верболозом. Хіба що спека їх докучала, і вони почали закладати врожай вже чи не восени.
Як-от мої чері на балконі.
Тепер виглядаають сонечко, щоб зачервоніти. А тепла вже замало.
Доведеться нести додому, на підвіконня.
Інеса АТАМАНЧУК, фото авторки
