Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими був утворений у березні 2022 року. Його головою призначено начальника ГУР Міністерства оборони України Кирила Буданова.
Координаційний штаб надає допомогу родинам та близьким захисників та захисниць України, які потрапили в полон або зникли безвісти.
«Цей штаб тільки-но почав працювати і з’ясувалося, що настільки багато звернень до нього, настільки багато людей, які потребують допомоги, тому було ухвалене рішення створити нові філіали в областях, які також мають допомагати родичам людей, котрі зникли безвісти або потрапили в полон», — розповів журналістці Ользі Вакало у подкасті віжн-радіо «На дотик» керівник Східного регіонального Центру Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Сергій Чебишев.
Сергій Чебишев: Перший філіал – Південний був відкритий у Миколаєві. Другий – Центральний – у Вінниці. Третій – це наш, Східний, відкрився у Харкові. Він опікується Харківською, Дніпропетровською, Запорізькою, Полтавською, Сумською, Донецькою і Луганською областями. І потім вже з’явився Західний центр – у Львові.
Кор: Як відбувається координація між Центрами, чи є можливість для тих, хто скажімо, звернувся в Миколаєві, отримати інформацію?
Сергій Чебишев: Ми приймаємо дзвінки і консультуємо людей з усієї України. І, звісно, люди приїжджають до нас, бо очна консультація в офісі найбільш ефективна. Сенс створення нашої організації такий: людина, котра опинилася у скрутній ситуації, у більшості випадків не знає, що слід робити, куди звертатися і яким чином шукати.
Насамперед треба звернутися до нашого Східного регіонального центру, зателефонувавши по номеру 0800-300-176.
Ми приймаємо дзвінки з 10-ої до 16-ої години, і людина одразу отримає всю інформацію. Ми допомагаємо заповнити особистий Кабінет захисника. У великій системі Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими є дані про кожного захисника, який зник безвісти. Чим повнішою буде заповнена вами інформація у цьому Кабінеті, тим легше перемовникам працювати далі і шукати людину, яка зникла.
Ви маєте обов’язково надати якісне фото та особисті прикмети зниклого – шрами чи татуювання. Це абсолютно захищена інформація, до неї мають доступ наші співробітники і ті люди, котрі створили Кабінет захисника – дружина чи близькі родичі, а також СБУ і правоохоронні органи.
Для чого це робиться? Аби кожен зміг внести до Кабінету якусь нову інформацію. Скажімо, СБУ вносить дані про те, які захисники повернулись після обміну, а вони мають інформувати про те, з ким вони перебували у полоні. Це дуже важлива інформація, адже ми розуміємо, що людина жива, знаємо місце її перебування, стан її здоров’я. Родичі одразу отримують сповіщення про це на свій смартфон і саме так вони дізнаються про нову інформацію, яку додали до особистого Кабінету захисника.
Кор: А ваш приїзд до Запоріжжя з чим насамперед пов’язаний?
Сергій Чебишев: У вашому місті є свої нюанси, адже тут дуже багато зниклих безвісти полонених і людей цивільних. Україна як правова демократична держава працює згідно з Женевськими конвенціями. Ми розуміємо, хто такі військовополонені. Нам допомагає місія Міжнародного Комітету Червоного Хреста, яка працює і у нас, і в росії. І саме вони мають мандат верифікувати людину і надати їй статус військовополоненого. Цей статус дає нам надію, що таку людину не будуть катувати, тобто, якісь правові наслідки є.
Що стосується цивільних, ситуація тут вкрай погана, бо згідно із Женевськими конвенціями не можна обмінювати військових на цивільних. Цивільні – це заручники і їх мають випустити на волю без будь-яких умов. Але, звісно, ми маємо справу з країною-агресором, де всі ці правила і міжнародні закони, на жаль, не працюють. За весь час повномасштабної війни Україна змогла обміняти 3 135 людей, десь 160 з них – це цивільні.
Кор: На завершення від вас – і побажання тим, хто вже понад 2 роки в цьому страшному стані невизначеної втрати, і тим, хто тільки чує цю інформацію, як їм діяти далі – як шукати і не опускати рук, адже це доволі тривалий процес?
Сергій Чебишев: Ви знаєте, у нас такі люди, особливо жінки, що я ними просто захоплююсь, адже вони стільки вкладають енергії і сил в пошуки своїх чоловіків і синів! Єдина моя порада: як тільки трапляється така ситуація, одразу з’являється багато людей – шахраїв, які щось пропонують, просять гроші. Я можу сказати точно, що
та людина, яка попросила у вас гроші будь на що – це шахрай. Нічого за гроші в цій ситуації вирішити неможливо. Я не знаю жодного випадку, коли б у цій ситуації допомогли сторонні особи, тому не треба на це сподіватися.
Наш центр абсолютно відкритий, нам телефонують люди, які вже давно все від себе, що потрібно, зробили, але вони також хочуть ще й обмінятися думками, новинами. Хочу зауважити, що є, на жаль, і такі випадки, коли на родину росія здійснює тиск, дає поговорити телефоном по відеозв’язку із захисником і потім на його дружину виходять спецслужби країни-агресора, аби дати їй якісь завдання – викрити бази розташування військових частин чи щось інше. Це дуже небезпечно і треба одразу повідомити про такий тиск СБУ. Подібних випадків, на жаль, побільшало. І до цього треба бути готовими.
Нагадаємо, що
звернутися до Східного регіонального центру Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими ви можете за адресою : м. Харків, вул. Космічна, 21 , запис на прийом з 9.00 до 17.00, консультації по телефону 0800 300 176 – з 10:00 до 16:00.
Фахівці Центру допоможуть отримати інформацію щодо юридичних та процедурних питань, пов’язаних з перебуванням воїна у полоні; отримати консультації щодо державних соціальних зобов’язань, гарантованих у випадку потрапляння в полон; перевірити відомості про облік полоненого у базі даних Національного інформаційного бюро (НІБ); отримати психологічну підтримку.
Людмила ДОЛЖЕНКО, фото Андрія АЛІМОВА
