Про цю величезну споруду, що знаходилася наприкінці нинішнього проспекту Соборного, мені розповідав художник Іван Васильович Конопкін.
Як він із такими ж молодими хлопцями [Конопкін народився 15 лютого 1919 року], завдяки зручній конструкції вікон та стін будвівлі [бо ж конструктівізм!] підтягнувшись, проникали до кінозалу, щоб безкоштовно подивитися кіно. «Перший художній» знаходився на місці нинішнього будинку на проспекті Соборному, 232. У народі кінотеатр називали «Черепаха» – через нестандартний вигляд. Такий був задум архітекторів!
А також про «Перший художній», побудований в 1930-х роках на території Шостого селища, говорили, що це “фабрика мистецтва та лабораторія зі створення нового глядача”, – цитуємо спеціалістів Музею архітектури Запоріжжя.
Кінотеатр був одним з найбільших в Європі та міг надати місце одночасно до тисячі глядачам. Він поділявся на партер і балкон. Тут демонстрували як німе, так і звукове кіно.ут проходили вистави та кінопокази. У будівлі було багато різних залів, сцени для підготовки акторів і театральні майстерні. Крім кіно, в «Першому художньому» йшли вистави, бо була театральна майстерня, а також більярди, читальні та музичні зали.
Ось такі мав інтер’єри…
…Перший художній був зруйнований ще влітку 1941-го – бо величезна споруда була дуже помітна німецьким військовим, які швидко впритул підійшли до нашого міста, зайнявши правий його берег. Булинок водників, що навпроти, теж залишився лише як каркас стін… та його відбудували. А майже на фундаменті кінотеатру був зведений будинок, який має нині номер 232 за проспектом Соборним. Жив у ньому мій інший добрий знайомий, художник Василь Кирилович Дяченко. І довго вів свою роботу книжковий магазин…
За матеріалами відкритих Інтернет-джерел
