Український та американський історик, професор кафедри української історії в Гарвардському університеті, де він також займає посаду директора Гарвардського українського наукового інституту Сергій Плохій згадав у недавньому інтерв’ю часи вибору професії.
У 1974-му році він намагався вступити на історичний факультет у Запорізький педінститут, не пройшов, і поступив в 75-му році в Дніпропетровський університет, а в 80-му його закінчив.
“Та насправді, і я в багатьох інтерв’ю це говорив – я хотів бути журналістом. Коли мені було здається, 14 років, я був наймолодшим у так званому університеті робітничих кореспондентів газеті, яка називалася «Комсомолець Запоріжжя».
…при словах «робітничих кореспондентів» і «Комсомолець Запоріжжя» у половини авдиторії одразу виникнуть певні емоції – та це були 70-ті роки, і насправді це було місце, де я познайомився фактично з українськими інтелектуалами.
Керував цим гуртком завідуючий відділом листів «Комсомольця Запоріжжя» поет Анатолій Рекубрацький. І фактично це був майданчик, куди він запрошував нас, молодих тоді, ще не журналістів, а фактично школярів, які хотіли бути журналістами, – на поетичні зустрічі. Григорій Лютий там був та інші бували. Тобто там я вперше познайомився з Україною як інтелектуальною спільнотою, як ідеєю, як культурою – …так, як вона фактично функціонувала і представлялася в Радянському Союзі – якраз в редакції газети «Комсомолець Запоріжжя». Так що це було місце, де я фактично почав дивитися на на ширший світ”, – розповів Сергій Плохій у підрозділі розмови, названому
Газета «Комсомолець Запоріжжя» та зміна погляду на українську культуру
Фото: https://theukrainians.org/
