Головний редактор Bloomberg News Джон Міклтвейт передбачає вісім змін, які відбудуться в епоху штучного інтелекту.
“Ми, журналісти, за своєю природою досить параноїки. Постійно стурбовані тим, що хтось десь – уряди, юристи, наші колеги, ІТ-відділ – збирається зробити щось жахливе з нами чи нашою копією.
Поки що ХХІ століття лише підживлювало цю параною.
Але зрештою глузд переміг, люди почали брати плату за журналістику, і застарілі ЗМІ почали відновлюватися. The New York Times, у якої було лише 500 тисяч цифрових передплатників у 2012 році, теппер має понад 10 мільйонів платоспроможних клієнтів. Сирени «вміст безкоштовний», які заманили стільки великих імен на скелі, замовкли; нові конкуренти, такі як The Information, Puck і (незважаючи на назву) The Free Press, змушують людей платити рано чи пізно.
І все ж, подібно до того, як якісна преса змирилася з Інтернетом і соціальними медіа, приходить інша, ще більша зміна: штучний інтелект.
ШІ обіцяє проникнути під капот нашої галузі – змінити спосіб написання та редагування історій. Це кине виклик нам, так само як і іншим працівникам інформаційних технологій, таким як юристи, сценаристи та бухгалтери. Та, по-перше, штучний інтелект більше змінить роботу журналістів, ніж замінить їх.
Вісім змін від Bloomberg у перекладі Детектор Медіа.
Термінові новини залишаться важливими, але час їхньої актуальності скоротиться
Джон Міклтвейт пише, що штучний інтелект дедалі більше прискорюватиме обробку новин і зробить цей процес доступним для більшої кількості людей. Якщо питання авторських прав буде розв’язане, то новинні повідомлення одразу завантажуватимуться в такі системи як ChatGPT, які здатні одночасно аналізувати дані з різних ринків.
Журналістська робота все ще матиме величезну цінність
На цьому пункті автор робить наголос, адже, за його словами, машини не здатні виконувати основні завдання журналістів: переконувати посадовців розкрити важливу інформацію, писати оригінальні колонки чи отримати зізнання під час інтерв’ю.
Зміни більше стосуватимуться редакторів, аніж репортерів
Джон Міклтвейт пише, що редактори надалі доручатимуть журналістам написати матеріали. Однак коли справа доходитиме до його редагування, інструменти ШІ все частіше вступатимуть у гру.
Наприклад, можна уявити, що за п’ять років, коли журналістка напише, приміром, репортаж про футбольний матч, штучний інтелект за кілька секунд перевірить його на орфографію та власний стиль, додасть фотографії та фрагменти відео, а також посилання на чотирьох гравців, які забили голи.
Світ пошуку поступиться місцем світу питань і відповідей
У цьому контексті Джону Міклтвейту йдеться про такі інструменти як ChatGPT і Perplexity, які автоматично генерують короткі висновки з тексту та залучають для цього все більше історій. Це можна простежити, ввівши запитання в пошукову систему Google. Замість низки посилань користувач першочергово отримає відповідь, яка складатиметься з кількох речень.
«Галюцинації» легше буде розгадати в тексті, ніж у відео чи аудіо
Тут «галюцинація» розглядається як згенерована штучним інтелектом відповідь на запит, яка містить неправдиву або оманливу інформацію, подану ним як факт.
Джон Міклтвейт передбачає, що в найближчому майбутньому найбільшою небезпекою буде використання ШІ для створення фейкових відео чи аудіозображень, які радше спотворюють або перебільшують подію, яка відбулася, ніж створюють повністю неправдиву. Основна мета полягає в тому, щоб заплутати, каже головний редактор Bloomberg.
Персоналізація стане більшою частиною реальності
Міклтвейт пише, що читачі медіа отримуватимуть лише ті новини, які їм цікаві, створюючи таким чином своєрідну «персональну газету».
Регулювання штучного інтелекту – неминуче
Наприкінці статті автор пише, що невдовзі політики по всьому світу зрозуміють, що ШІ стає занадто складним, потужним і нав’язливим, а для країн поза США – ще й надто американським, щоб залишити його без контролю.
Джон Міклтвейт указує, що великі компанії, як-от Amazon, Miscosoft і Facebook, мають не лише дотримуватися законів, а й нести соціальну відповідальність. За словами головного редактора Bloomberg, у США законодавці все ще вбачають у цих технологічних гігантах економічну перевагу над Китаєм. Однак у Європі, де штучний інтелект не такий розвинений, зосередяться на його регулюванні.
Автор завершує свою оповідь на оптимістичній ноті, кажучи що сфера журналістики зараз краще підготовлена до технологій, аніж це було раніше. Редактори та видавці обережніші зі штучним інтелектом і менш схильні відмовлятися від створеного контенту.
“Поки ми зосереджуємося на первинній журналістиці, на написанні історій, проти публікації яких виступають люди при владі, або історій, які розповідають нам щось нове про світ, і робимо це без страху, прихильності чи упередженості, у нас усе буде гаразд”, – підсумовує головний редактор агентства Bloomberg News Джон Міклтвейт.
Ілюстрація на головній: Getty Images
