Світлий і спасительний день Різдва Христового знову приходить до нас, возлюблені о Господі брати і сестри! «По величі згадуємої події це свято святкується урочистіше за усі свята за винятком Пасхи. Святий Іоанн Златоуст називає день Різдва Христового чесним і найважливішим з усіх свят, матір’ю усіх свят». (архим. Іоанн (Крестьянкин)).
Різдво Господа нашого ми відзначаємо взимку, проте упродовж усього року, за кожною утренею ми чуємо гімн, який оспівали ангели над печерою Віфлеєму: «Слава у вишніх Богові, і на землі мир, у чоловіцех благовоління»! (Лк. 2:14).
До недавнього часу для багатьох з нас мир здавався чимось звичайним, буденним, тим, що ми звикли приймати як само собою зрозуміле, як схід і захід Сонця, як зелена трава або синє небо. Видно, по гріхах і нерадінню нашому Господь забрав у нас цей Свій дар, і ми, бачачи усі негаразди і усобиці, вустами святого праведного Іоанна Крондштадтского задаємося питанням: «Де мир на землі, сповіщений ангелами? Де мир, принесений Богочоловіком на землю? Де мир, який сповіщає Євангеліє і проповідь апостолів, пронесена ними з кінця в кінець землі, між усіма народами і царствами? У світі його немає: світ увесь в злі лежить (1 Ин. 5: 19)».
Які страшні слова! Світ увесь в злі лежить... Що таке це зло? Зло є гріх, до якого, на жаль, усі ми в тій чи іншій мірі причетні. І коли ми грішимо, ми множимо зло у світі. Іноді, як нам здається, ми не грішимо зовсім, або грішимо зовсім трохи, проте і тут ми сприяємо поширенню зла, оскільки мало не грішити, потрібно ще прагнути творити добро, досягати успіху в доброчесностях. Треба вдень і вночі волати до Господа про прощення гріхів наших, про мир у Церкві, про мир на багатостраждальній нашій Українській землі. Але що ми бачимо? Грім гримить, а ми не поспішаємо хреститися.
Свято Різдва Христового відкриває світлу чергу днів, що віддавна називаються в народі святками. Ніщо не є новим під місяцем. Великий богослов і проповідник століття дев’ятнадцятого, святитель Феофан Затворник більш ніж століття тому попереджував народ Божий : «Відайте, православні, що Бог поругаємий не буває; і відаючи це, веселіться і радійте в ці дні із страхом. Освятіть світле Свято Різдва святими справами, заняттями і звеселеннями, щоб усі, дивлячись на нас, сказали: у них святки, а не буйні які-небудь ігрища нечестивців і розпусників, що не знають Бога».
Минаючий 2019 рік, на жаль, не лише не став роком миру і злагоди, навпаки, він буде вписаний в історію Церкви Христової як сумний рік, в який усім нам були явлені нові глибини зради, як рік, коли збільшилися лінії розколу на тілі ще єдиного світового Православ’я, як зовсім нещодавно здавалося нам. На превеликий жаль, ті, хто були наділені високими і пихатими титулами і званнями, хто повинен був лікувати розкол, ще більше посилили його. Знову повторю «Бог поругаємий не буває», і, вірю, усі ми будемо свідками справдження слів Христа : «Се, залишається вам дім ваш пустий» (Лк. 13:35), якщо тільки не зупиняться на шляхах своїх.
Якою б не була гіркою зрада тих, кого ще нещодавно ми вважали стовпами Церкви, вона явила всьому світу стійкість вашу — простих вірян і духовенства, які перед лицем справжньої небезпеки для себе і близьких продовжують нести знамено віри Православної, відстоюючи свої храми і святині. Нехай же Господь усім і кожному з вас, тих, хто нині чує ці слова, дасть міцність, мудрість бути справжніми воїнами Христовими.
Дорогі моєму архіпастирському серцю жителі благословенної Запорізької землі! Знову і знову щиро і сердечно вітаю усіх вас, дорогі мої, із Зимовою Пасхою — Різдвом Христовим! Благословляю усіх і кожного з вас на стояння в правді і істині! Бажаю, щоб в новому, прийдешньому 2020 році кожен з вас відчув у своєму житті присутність Божу, Його Батьківську любов і турботу. Нехай у вічному і спасительному світлі зірки Віфлеєму зникнуть усі біди і негаразди!
Усіх вас поспішаю вітати традиційними для нашого Богом зберігаємого Запоріжжя словами:
«Христос народжується — славіте! Христос з небес — зустрічайте!»
«З нами Бог! І є, і буде»!
Божій милістю, смиренний
