“Зима для птахів – це щоденний квест на виживання. Комахи зникли, ягоди закінчились, а калорії треба добувати так, ніби попереду марафон, а не мінус десять. Маленький синичиний організм спалює енергію швидше, ніж ми – чай у морозний ранок. Не поїв – замерз. Замерз – фініш”, – пише житомирський природознавець та писбменник Oleh Martsun.
Вісім із десяти великих синиць не переживуть цю зиму.
А серед блакитних синиць шанс не перезимувати ще вища – до дев’яти із десяти.
За одну ніч синиця втрачає до 15 відсотків ваги тіла: калорії йдуть на підтримку температури. Якщо вдень птах не знайде їжу впродовж три годин – він може загинути А якщо снігопад?Попри жорстокий природний добір у мороз дрібні зимуючі пташки все одно «ставлять» на те, що взимку знайдеться їжа, і обирають зимівлю в Україні.
Чому? Щоб навесні першими зайняти найкращі місця для гніздування. Синиці – дуже прив’язані до своєї території. Вони знають кожне дерево та кожну щілину в радіусі 800 метрів.
Через неймовірний апетит за день синиця може з’їсти стільки шкідників, скільки важить сама. Вона вишукує їх у найменших тріщинах дерев та поблизу будинку. Це і попелиці, і щитівки, і плодожерки, і багато інших гусеней.
Щоправда, взимку через брак комах вони вимушено переходять на насіння, щоб вижити.
А от горобців можна назвати «складними сусідами», бо вони обожнюють зерно.
Своїх пташенят горобці годують виключно комахами, а живучи колоніями, здатні, наприклад, швидко зупинити спалах шкідників на полях. На жаль, їхня популяція в Україні та Європі швидко скорочується через хімікати, ідеально скошені газони та брак місць для гніздування.
Тому треба підгодовувати дрібних зимуючих пташок – вони цього потребують, а для нас це справжня інвестиція в екологію двору чи саду.
Найкраще підтримує, звісно, калорійна їжа. Зокрема, синички і повзики не проти почастуватися салом, підвішеним на міцній мотузці. Або жировою кулькою зі смальця, насіння соняшнику, подрібненого горіха тощо.
У годівницю теж краще сипати калорійне насіння; на звичайну пшеницю спокусяться хіба що зерноїди-горобці, та й то неточно.
Інеса АТАМАНЧУК за матеріалами відкритих Інтернет-джерел, фото авторки та зі сторінок ECOLTAVA та Oleh Martsun
