Працюючи за проєктом «СОС Діти. Програма екстреної допомоги», БФ «Меморі 86» організує виїзні заходи до «Родинного острова у серці степу» для родин з дітьми.
Це сім’ї з дітьми, які постраждали внаслідок війни [вимушено покинули рідні місця, втратили роботу та здоров’я], а також прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу, опікунські сім’ї, родини, які всиновили дітей під час війни, мають дітей з інвалідністю або втратили батька чи піклувальника внаслідок війни; а також домогосподарства з дітьми, які повернулися або є внутрішньо переміщеними особами (ВПО).
Під час ретритів на два дні діти та дорослі потрапляють до гармонійного природного середовища на півночі Запорізької області. Тут тишу порушують лише співи птахів. Поруч — ставок, лавандове поле на його березі. Невеличкі зарості дерев з обладнаними галявинами заохочують до прогулянок та відпочинку.
Кожна поїздка має свою програму.
Це й веселі сучасні розваги для дітей: гра «Мафія», пейнтбол, активіті з фарбами «холі». Традиційним для ретритів став квест «В пошуках степових скарбів». Діти з радістю долучаються до пригоди, в якій дві команди завзято конкурують у пошуку захованих організаторами скарбів.
Також діти беруть участь у заняттях з різних видів арттерапії: на одному з ретритів, створюючи «Камінці настрою», учасники розмальовували сувеніри-камінчики акриловими фарбами.
Заохочують учасників і родинні вправи: разом із мамами під час одного з ретритів діти створювали «Найвищу вежу»!
Жінки долучаються до тренінгів з акцентом на психологічну підтримку. Такою є, наприклад, творча робота «Свічка мого ресурсу»: виготовлення власної свічки як символу внутрішньої енергії. З цікавістю сприйняте заняття «Мандалотерапія як шлях до гармонії». Нові для багатьох техніки стали чудовим досвідом самовираження та гармонізації.
У недавньому жовтневому ретриті дітей захопив хореографічний блок командної роботи – «Тік-ток челлендж»: сподобалася можливість взяти участь в підготовці та зйомках невеликого танцювального відео для соцмереж.
А спільний «Фотоквест» об’єднав і дорослих, і дітей: всім сподобалося відчути себе частиною дружньої спільноти.
Під час дводенного ретриту «Родинний острів у серці степу» ми познайомилися з пані Любою.
На майстер-класах вона розповіла спеціалістам «Меморі 86», що разом із двома синами їй довелося покинути рідне місто Апостолове, Дніпропетровської області яке стало надто небезпечним через війну, та перебратися до більш спокійного району у тій же області.
Звісно, що життя далеко від рідного дому вимагає зусиль: “Постійно поспішаєш, бо маєш багато справ у місті, іноді не все встигаєш…”
Тому такою приємною стала для пані Люби та її дітей подорож на вихідні до «Родинного острова у серці степу»:
“Нам сподобалося. Тут гарно, чисте повітря.
…Мали дуже тепле спілкування з координаторами та всіма учасниками. Корисним стало заняття з психологом. Надихає атмосфера.
Завдяки таким ретритам люди можуть дуже добре перезавантажитися, перепочити морально та фізично від домашніх справ, від проблем, які маєш у місті.
Тут дуже гарно для дітей все облаштоване…”
І тут молодший син взявся підказувати матусі: “… тут гойдалки, й малювати можна. І тут Є ДІМ!”
Чути таке від дитини, яка не має можливості жити в рідному домі, щемно та сумно.
Тому такими важливими є заходи, в яких спілкування та взаємну підтримку мають люди зі схожими історіями.
Цей матеріал створено у межах проєкту «СОС Діти. Програма екстреної допомоги» від міжнародної благодійної організації СОС Дитячі Містечка.
Матеріали, розроблені у рамках проєкту, не обов’язково відображають офіційну позицію СОС Дитячі Містечка.
Інеса АТАМАНЧУК, фото учасників подій
