На мультимедійній платформі “УКРІНФОРМ” відбулося засідання “круглого столу” на тему “Сучасна модель реформування прокуратури в Україні“. У ньому взяли участь правники, громадські діячі, науковці.
Головними питаннями для обговорення стали зміни чи їхня відсутність у стандартах роботи після прийняття нового КПК України у 2012 році, стан публічності та прозорості діяльності правоохоронних органів, стосунки правоохоронців із бізнесом, а також можливості зменшення корупційних чинників під час досудового розслідування.
Модератор зустрічі, експерт з юридичних питань Богдан Горбань зазначив, що після Революції гідності у суспільстві зріс попит на прозорість та підзвітність діяльності правоохоронних органів, зокрема, й прокуратури. Проте норми нового кримінально-процесуального кодексу погано пристосовуються до старої системи.
Інноваційну модель реформування органів прокуратури запропонував прокурор, екс-керівник Запорізької місцевої прокуратури № 2 Роман Мазурик разом з доктором юридичних наук Антоном Столітнім. Замість розпливчастої системи, коли ані суспільство, ані адвокати не знають, хто з прокурорів за що відповідає, потрібно насамперед структурувати функціональні обов’язки співробітників. “Саме прокуратура є координаційною силою всіх правоохоронних органів, – вважає прокурор Роман Мазурик. – Але нараз 130 осіб, наприклад, зі 150, що працюють в апараті Запорізької обласної прокуратури, виконують адміністративну функцію нагляду за самими прокурорами. Натомість з цього числа можна створити управління забезпечення діяльності прокуратури у кількості до 50 чоловік, а усіх інших розподілити по новостворених відділах процесуального керівництва в окремих сферах. Основна ідея ֪– персоніфікація відповідальності кожного прокурора. Потрібні профільні тематичні відділи, що конкретно беруть відповідальність за злочин в окремій сфері. Тоді і суспільство побачить, як прокурори працюють, скільки проваджень вони відкрили”.
“Система існує таким чином, що любий прокурор може здійснювати процесуальне керівництво любої кримінальної справи. Наша ж модель передбачає предметний принцип. Наприклад, сфера екології. Який би правоохоронний орган не виявив порушення, він може звернутися в той відділ прокуратури, який буде працювати лише за цією тематикою”, – доповнює юрист Антон Столітній.
Цю модель підтримують адвокати: “Має бути спеціалізація та персональна відповідальність прокурора, аби бізнес чи особа знали, з ким комунікувати. А не так, що прокурор займається одночасно вбивствами, податковими маніпуляціями чи злочинами в ІТ-сфері”, – висловилася член Ради громадського контролю НАБУ адвокат Злата Симоненко.
Правозахисник, представник ГО “Центр політико-правових ініціатив” Володимир Петраковський вважає, що треба переосмислити роль обласної прокуратури – ким вона є для генеральної прокуратури та для місцевих прокуратур, та концептуально погоджується з тематичним розподілом функцій працівників прокуратури.
Автори моделі запевняють, що впровадження такої моделі не потребує жодних змін до законодавства – достатньо наказу Генерального прокурора. Для апробації моделі в окремих областях можуть бути запущені пілотні варіанти.
