Починаючи з 24 лютого 2022 року великий потік наших біженців хлинув в інші країни, які надали їм тимчасовий прихисток. Та чи є він тимчасовим? Скільки українців повернуться додому? У свіжому опитуванні дослідницька компанія Рейтинг Лаб спробувала відповісти на ці та інші запитання, поспілкувавшись з 2.116 українцями із 31 європейської країни.
Біля 80 відсотків українців мають достатньо комфортні умови проживання, і це може бути одним з аргументів для них продовжувати залишатися в Європі. Те саме стосується й рівня доходів – 40 відсотків біженців мають на сьогодні кращі доходи, ніж в Україні. Однак, багатьом узагалі немає куди повертатися через руйнування, окупацію чи втрату роботи.
Українці, подорожуючи Європою, часто плутали туризм з еміграцією і звикли вважати, що в європейських країнах майже все краще, життя там комфортне, мінусів набагато менше, ніж плюсів.
Проте, що довше українці перебувають за кордоном, то кращі оцінки дають Україні. З одного боку, можливості в Європі для українців видаються кращими. Йдеться і про вищі доходи, і про соціальну захищеність, і про комфортне життя та умови роботи. Сюди ж можна додати верховенство права. А от вести свій бізнес все ж таки дещо краще в Україні. Успіх – абстрактна категорія, та він повʼязаний із соціальним статусом, який більшість із тих, хто виїхав та став біженцем, втрачає.
Сферу послуг українці, що знайшли прихисток в Європі, вважають кращою в рідній країні. Йдеться перш за все про державні онлайн-сервіси, а також банківське обслуговування.
Навіть медицина, яка завжди рахувалася у нас не найкращою, порівняно з досвідом європейського медичного обслуговування раптом виграла: як із погляду якості, так і доступності. Так само це стосується дошкільної та шкільної освіти. А ось вищі навчальні заклади Європи підтвердили свою перевагу над українськими.
Громадський транспорт і дороги в Європі поза конкуренцією. При цьому вдома більш доступне житло як для купівлі, так і для винаймання. А ще українці впевнені, що в рідних містах кращі продукти, кафе, ресторани, поштові сервіси та сервіси доставки, онлайн-шопінг, ба навіть торговельні мережі.
Отже, Європа — це робота, захист, доходи, комфорт, інфраструктура. Україна — це послуги та сервіси, зокрема медичні й частково освітні, можливості для ведення бізнесу і доступне житло. Після життя в іншій країні протягом кількох місяців чи років світ перестає бути чорно-білим і багато що в Україні здається не таким уже й поганим, а в деяких сферах навіть кращим.
Між тим, Україна в очах своїх громадян, які перебувають у Європі, дуже програє європейським країнам у питанні корупції, економічної свободи та доходів, що напряму повʼязані між собою. Однак щодо бюрократії та ставок оподаткування — вдома, на думку більшості, більш сприятливіший клімат.
Так залишатися чи повертатися?
Половина українців, які виїхали з країни у 2022-му, не хотіли б залишитися жити за кордоном. Навіть серед тих, хто переїхав у Європу до вторгнення, таких 40 відсотків. Кожен пʼятий вагається. Решта розмірковує над тим, як забезпечити собі постійне проживання за кордоном. Бажання залишитися або повернутися визначається різним: і доходами, і ставленням місцевих та випадками дискримінації, і рівнем володіння мовою (це загалом велика проблема, бо лише 13 % знають мову країни перебування на високому рівні).
Чоловіки значно більше орієнтовані залишитися, ніж жінки, побоюючись переслідувань вдома. Найбільше хочуть повернутися старші жінки: їм важче адаптуватися, знайти роботу, вивчити мову, розширити своє соціальне коло. Дуже важливою в цьому прагненні є віра в перемогу: ті, хто вірять, хочуть додому; ті, хто не вірять, готові залишитися. І що довше триватиме війна, то менше бажання буде повертатися.
Отже, українці в Європі адаптуються, позбавляються певних ілюзій як щодо України, так і щодо країни перебування, отримують захист і безпеку, набувають нового досвіду і, попри всі преференції європейського життя, все ще хочуть додому. Більшість вірить у перемогу. І більшість має плани повернутися. Але чи повернуться?
Повний текст доступний за посиланням https://ratinglab.org/research/a-pan-european-study-of-ukrainians-in-europe
