Через повномасштабне вторгнення росії та окупацію Пологівський професійний ліцей був змушений евакуюватися й відновити роботу в Запоріжжі. У рідному місті навчальний заклад втратив усе. Проте випробування на цьому не закінчилися: у 2025 році російський дрон влучив в орендовану будівлю ліцею в Запоріжжі, через що приміщення знову довелося ремонтувати та відновлювати. Попри всі труднощі, навчальний процес тут не припинявся ні на день.
Починали роботу з нуля на 14 квадратних метрах
Державний навчальний заклад «Пологівський професійний ліцей» працює майже 50 років – його відкрили у вересні 1976 року, коли в Пологах запрацював один із найбільших у Європі олійно-екстракційних заводів і знадобилися кваліфіковані робітники.
За цей час ліцей будувався, міцнів та підготував більше десяти тисяч кваліфікованих фахівців для підприємств України.
У 2018 році заклад увійшов до десятки найкращих ліцеїв України за професією кухар-кондитер.
Було багато планів, нових проєктів, однак усе перекреслила повномасштабна війна.
У 2022 році місто Пологи стрімко опинилося у тимчасовій окупації, і ліцей у травні переїхав до Запоріжжя – фактично лише як юридична особа.
Заступник директора з навчально-виробничої роботи Олександр Полянський згадує, що вивезти майно, архів і документи не вдалося.
– Це була не релокація, а вимушене переміщення, – розповідає Олександр Полянський. – Ми не змогли нічого вивезти. Навіть телефони у частини співробітників окупанти позабирали – а там контакти, де діти, викладачі знаходяться. Ми дійсно починали у Запоріжжі з нуля та з великим бажанням продовжувати працювати.
У рідних Пологах ліцей мав великий п’ятиповерховий корпус на 700 учнів, власну їдальню, стадіон та модернізовані майстерні.
А на новому місці починали роботу у кімнаті площею 14 квадратних метрів, де стояли лише два столи та три стільці.
Обладнання, посуд збирали завдяки благодійним фондам і партнерам; користувалися вживаною технікою, яку майстри ремонтували власноруч.
Власної навчальної бази не було, тож ліцей домовився проводити заняття на запорізьких підприємствах – насамперед на «Мотор Січі» та «Укрграфіті», які першими відгукнулися на прохання про співпрацю.
Нині ліцей орендує 380 квадратних метрів приміщень та готує новий договір оренди, щоб збільшити площу закладу до тисячі квадратних метрів.
Удар дрона і ремонт власними силами
Коли роботу на новій локації стабілізували, стався черговий обстріл. У листопаді 2025 року в будівлю в Запоріжжі, яку арендує ліцей, влучив ворожий дрон.
Пожежа пошкодила коридор та кабінети на другому поверсі.
Першими на допомогу прийшли волонтери Червоного Хреста, які закрили вікна. А вже далі викладачі, студенти та їхні батьки самі зчищали зі стін кіптяву та займалися штукатурними роботами.
За словами Полянського, держава зараз зосереджена на війні, тож колектив відновлює та ремонтує приміщення переважно власними силами і шукає гранти, щоб встановити нові вікна та двері.
Ремонтні роботи затримуються через загальний кадровий голод у будівельній галузі та велику кількість пошкоджених об’єктів у регіоні.
Зараз на другому поверсі триває ремонт – частина приміщень досі непридатна для занять.
Однак вже вдалося відновити й облаштувати два навчальні класи, де викладачі проводять консультації для випускників.
В одному з відремонтованих приміщень викладачка природничих предметів Ганна Стовбинська разом зі студентами-кулінарами прямо в кабінеті вирощує овочі та зелень для страв. За її словами, «скоро будуть помідорчики і полуничка».
Поки йде відновлення, майбутні кухарі навчаються у підвальному приміщенні, яке офіційно визнане найпростішим укриттям – там є запаси їжі та місця для відпочинку на випадок тривалих тривог.
Від теорії до кухні: майбутні кухарі-кондитери щодня відточують навички
Попри пошкоджені стіни, відсутність опалення та згорілий другий поверх, у ліцеї продовжують готувати кваліфікованих фахівців.
Через окупацію та війну змінився і перелік спеціальностей: викладачка Людмила Данілова, яка працює у закладі з 1982 року, розповідає, що з понад десятка дисциплін лишилися три, найбільш актуальні нині на ринку праці – електрогазозварник, кухар-кондитер та електромонтер.
Наразі у закладі навчаються 254 учні, більшість із них – внутрішньо переміщені особи; частина дітей перебуває за кордоном.
«Раніше ми випускали понад 700 учнів – це було близько 28 навчальних груп. Зараз їх утричі менше, але ми залишаємося великою сім’єю, де знаємо історію кожної дитини», – додає Людмила Данілова.
Вона розповідає, що теоретичні предмети викладають асинхронно через Google-сайти – кожен викладач розміщує навчальні матеріали для своєї групи, і вони залишаються доступним протягом усього навчального року. Студенти опрацьовують їх у зручний час.
Від синхронних онлайн-уроків відмовилися ще у 2022 році.
Викладачка пояснює, чому змінили формат:
«Коли пішли блекаути, ти приходиш в цей час, а в нас немає світла. Або немає світла в іншій області України. Дітям, які перебувають закордоном, теж незручно, різні часові пояси. Тому ми від синхронного навчання відмовилися», – пояснює Людмила Данілова.
Практичні заняття проходять очно в Запоріжжі.
Студенти, які виїхали в інші області, проходять практику на місцевих підприємствах або приїжджають у Запоріжжя на цей час – їм надають місця для проживання у гуртожитку.
Звичайно, і діти, і педагоги, дуже потребують вільної комунікації. Дистанційні заняття, якими б вони не були ідеальними, це не живе спілкування. Але наразі інший формат через безпеку у Запоріжжі та країні в цілому практично неможливий.
Учениця 2-го курсу Олександра Кривуля родом із Малої Токмачки. Дівчина навчається на кухаря та мріє стати кондитером.
Олександра каже, що свідомо обрала саме Пологівський професійний ліцей.
“Мені дуже рекомендували цей заклад. Тут раніше навчалися мої знайомі і багато хорошого розповідали про викладачів та навчання. Тому я вирішила вступати саме сюди. Мені подобається колектив, подобаються викладачі. Добре, що зараз є можливість навчатися очно, працювати на практиці й отримувати справжній досвід”, – каже Олександра.
Дівчина вже має чіткі плани на майбутнє: розвиватися у професії кондитера та згодом відкрити власний заклад – у Запоріжжі або ж у рідній Малій Токмачці.
До речі, до закладу можна вступити як на базі неповної загальної середньої освіти, так і після 11 класу. Але серед студентів є й дорослі: наприклад, колишній футболіст, який після завершення кар’єри здійснив свою дитячу мрію – стати кухарем.
Дуже добре, що майбутні кухарі мають змогу відпрацьовувати практичні навички, займаючись волонтерством.
Щодня у навчальній кухні готують десятки літрів супів, другі страви, випічку та салати.
Олександр Полянський пояснює, чому, попри всі труднощі з відбудовою ліцею, колектив не припиняє волонтерську діяльність:
«Волонтерство має одразу дві важливі функції. По-перше, це професійне навчання – приготування комплексних обідів дозволяє відпрацьовувати навички, передбачені програмою.
По-друге – патріотичне виховання. Студенти добре розуміють, для кого вони готують, і намагаються зробити все максимально якісно та по-домашньому смачно»
З надією на повернення та планами на майбутнє: ліцей готується до 50-річчя
За час свого існування Пологівський професійний ліцей пережив розквіт, втрату рідного дому, евакуацію, перебудову, російські обстріли…
“Боляче було спостерігати, як заклад, якому ти з колегами віддаєш усю душу, за право навчатися в якому конкурували діти з усієї країни, окупант перетворює на смітник, як у дворі палають підручники, зокрема з історії, українська література. Боляче було й їхати з дому… Але, гадаю, ми ще повернемося в рідні стіни і знову відновимо навчання в Пологах”, – каже Людмила Данілова.
Попри усі випробування, ліцей не лише зберіг педагогічний колектив і продовжив готувати майбутніх фахівців, а й став місцем підтримки для сотень переселенців та потужним волонтерським осередком.
У вересні цього року ліцею виповниться 50 років.
До ювілею тут будують плани на майбутнє, готуються до нового набору студентів і продовжують працювати заради своєї громади та України.
Колектив поставив собі мету завершити ремонтні роботи на другому поверсі та встановити нову вивіску замість обгорілої, щоб гідно зустріти студентів 1 вересня.
Але пошкоджена обстрілом і пожежею вивіска стане експонатом майбутнього музею закладу – як символ пережитого – поряд із речами, врятованими з окупованих Пологів.
Фото – авторки
