“Пішов співати в інший світ. Дуже шкода…” – написав вчора ввечері, 7 травня, актор Сергій Цевельов. Так про смерть Дмитра Московцева дізналися у запорізькій спільноті, де його любили за щирість, душевну енергію, за відповідальність перед викликами часу…
За вміння дружити, любити… За пристрасне ставлення до подій у місті, до збереження пам’яті про людей: поважав та сподівався принаймні епістолярно увічнити скульптора Владлена Дубініна…
Декілька останніх років мужньо боровся за життя, тримався за найменшу надію. Друзі не полишали Дмитра наодинці з бідою.
Останній раз ми бачилися із Дмитром саме в театрі…
Біографія Дмитра наведена на сторінці запорізького «Нового театру».
Народився 12 липня 1959 у Німечині, у місті Магдебурзі.
З 1966 по 1976-й – шкільні роки у Запоріжжі.
1976 – 1980. Київський театральний інститут ім.Карпенка-Карого: диплом актора драматичного театру та кіно.
1980 – 1981. Актор Запорізького театру юного глядача.
1981 – 1985. Термінова та надстрокова служба в Ансамблі пісні та танці обмеженого контингенту радянських військ в Афганістані (в/год п/п 69507 «А», м. Кабул, фортеця Бала-Гісар).
1985 – 1995. Актор Запорізького театру юного глядача.
1995 – 2006. Актор Запорізького муніципального театру-лабораторії VIE.
2006 – 2010. Керівник театральної студії у ЗУВК №19.
2010 – 2012. Актор Запорізького муніципального театру-лабораторії VIE.
З 2012-го – актор та заступник директора Запорізького «Нового Театру».
Заступник голови «Союзу ветеранів Афганістану Запоріжжя» з 1987 року.
Член Спілки театральних діячів України із 1989 року.
Вистави та ролі
Запорізький театр юного глядача:
«Скованные одной цепью» за п’єсою Дугласа и Смитта (Кален) – дипломна режисерська робота Клима (Володимира Клименка), 1986 рік.
Роль Волка у виставі «Терем-теремок»,
«Три поросенка», «Маугли»,
«Живая музыка»,
«Плаха».
Театр VIE:
«Ля ВИ» за драматичними поемами Янніса Ріцоса;
«Фрекен Жюли» за п’єсою Августа Стриндберга;
«Блюз Второй авеню» за п’єсою Ніла Саймона «Заключенный Второй авеню»;
«Влюбленный полицейский» за п’єсою Клима «Начальная школа драматического диалога»;
«О, счастливые дни» за мотивами п’єси Семюела Беккета «Счастливые дни»;
«И сердцу снится Рождество» за оповіданнями Івана Шмельова, А.П.Чехова, Н.В.Гоголя та ін.;
«Замріяна Хортиця» за сценарієм Олени Піддубної;
«Кот в сапогах» за п’єсою Давида Самойлова;
«Два клена» за п’єсою Євгена Шварца;
«Волюшка» за мотивами п’єси І.С.Тургенєва «Безденежье»;
«Трое в море, не считая горошка» за п’єсою Славомира Мрожека «В открытом море»;
«Молли Суини» за п’єсою Брайана Фрила (доктор Райс);
«Новий Театр»
«Последний герой» за п’єсою Славомира Мрожека «В открытом море»:
«Молли Суини» за п’єсою Брайана Фрила (доктор Райс);
«С любовью! От Давида и Эдуарда» за п’єсою Леонарда Гольдштейна «Давид и Эдуард» (Эдуард):
«С наступающим!» за п’єсою Родиона Овчинникова (Громов);
«Медея» за п’єсою Людмили Разумовської (Егей).
Також:
Епізодична роль одноокого козака і фільмі Володимира Бортка «Тарас Бульба» (2007); Театралізована екскурсія «Легенди в сутінках» у Музеї запорізького козацтва на о. Хортиця;
Авторський проєкт «Военный театр города Самарканда» про війну в Афганістані (з 1987 року);
Участь у фестивалях «Античность и мы» (Москва), «Золотой Лев» (Львів), «Березілля» (Київ), «Добрый театр» (Енергодар), «Січеславна», «Золота Хортиця» (Запоріжжя);
Диплом Інституту людини (м. Москва) за моноспектакль «Смерть поэта» про Сергія Єсеніна (режисер Віктор Попов) – 2005 р.
Диплом номінанта за кращу чоловічу роль другого плану – доктор Райс у виставі «Молли Суини» за п’єсою Брайана Фрила (фестиваль «Січеславна», 2011).
За матеріалами відкритих Інтернет-джерел підготувала Інеса АТАМАНЧУК
