Досвідчені запорізькі велосипедисти не дуже потребують розмічених туристичних стежок. Здатні долати більше ста кілометрів за світловий день, вони самі прокладають собі маршрути й успішно їх долають, встигаючи помилуватися краєвидами та пообідати у симпатичному місці.
А от початківці, до яких належить і авторка цих рядків, годинами можуть мрійливо вдивлятися в гугл-мапи, міркуючи: як найкраще велосипедом потрапити, наприклад, до водоспадів на Мокрій Московці чи віддалених ставків у колишньому Вільнянському районі. І, зітхнувши, – відмовитися від ідеї відвідати їх самотужки. Начебто і не дуже далеко, але хто його знає, чи не увіпрешся десь у непозначене на мапі болото чи дротяну огорожу.
Тому коли мене запросили на презентацію веломаршруту «Перлина степової України», бігла мало не підскоком. А побувавши у прес-турі до села Геленджик, що позначене як кінцева (базова) точка дводенного маршруту, зрозуміла: тут йдеться не лише про задоволення забаганок «чайника» на двоколісному другові, а про значно більше. Це – про розвиток екотуризму, відпочинок у зелених садибах, розвій народних промислів, організацію умов для роботи малого бізнесу, залучення інвестицій, принади для іноземців тощо. Тож про черзі.
Як п’ять країн екотуризм розвивають
30 вересня фінішував дворічний проєкт «Ecotour-Net. Розвиток мережі екотуризму в регіоні Чорного моря», який в рамках програми транскордонного співробітництва «Black Sea Common Borders Cooperation 2014-2020» охопив небайдужих до теми громадян Туреччини (лідируючий партнер), Греції, Грузії, Болгарії та України. Його головним завданням було поліпшити стан екотуризму, який є основним джерелом доходу і зайнятості населення Чорноморського Регіону, що водночас дозволило б вести туристичну діяльність протягом усього року.
Нашу країну представляла Агенція регіонального розвитку Запорізької області (у партнерстві з громадською організацією «Дивосвіт»), яка виграла грант на втілення проєкту «Туристичні перлини Запорізького краю».
Як розповіла координаторка проєкту Наталія Мала, загалом для розвитку екотуризму в п’яти Чорноморських регіонах активісти працювали над створенням 18 маршрутів [10 вело, шість піших, два освітніх] і 48 локацій [чотири вежі для спостереження за птахами, 32 рекреаційні зони, 10 фотобанків і дві точки продажу місцевих товаровиробників].
На Запоріжжі ж головним підсумком стали веломаршрути «Сакральна Хортиця» [одноденний, з «голубим», «жовтим» та «зеленим» варіантами довжиною від 41,3 до 36, 3 км] і «Перлини степової України» територією Вільнянщини [дводенний, два основних і три додаткових варіанти з найбільшою довжиною 160 км].
«Етносело» – зелена садиба та осередок культури
Особливу цікавість викликає саме дводенний маршрут. Бо надметою проєкту було залучення до регіону іноземних туристів, які до того оминали цікаві куточки, багаті на природні та культурні принади, через відсутність цивілізованого туристичного продукту. Одним із таких куточків є культурно-туристичний комплекс «Етносело» у селі Геленджик [колишнє Червонокозаче], розташоване за 25 км від Вільнянська та за 50 км від обласного центру.
Починаючи з 2007 року, кореспондентка «МИГа» кілька разів робила репортажі з етапів розбудови цієї унікальної локації, і тепер була щаслива пересвідчитися, що й останні три роки були для “Етносела” плідними, незважаючи на пандемію коронавірусу.
Наразі «Етносело» включає у себе дві садиби зеленого туризму «Дивосвіт», у тому числі для мало мобільних людей, садибу-майстерню «Хата гончара» та садибу «Бабина хата», що стане музеєм, а також облаштований навколо ставочка апсайклінговий Парк історичних та етнічних періодів з тренажерним залом та тиром від відкритим небом, дитячими майданчиками та мангальним комплексом.
Мешканці села Геленджик – чудові майстри та «ремісники», які проводять в «Етноселі» майстер-класи з покосу, землеробства, гончарної справи, вишивки, кулінарії, ткацтва, плетіння з лози та очерету тощо.
Віртуалка як перший крок до цивілізованого сполучення
Не можна сказати, що цей унікальний комплекс оминає увага туристів, у тому числі іноземних: тут бували гості з США, Нідерландів, Греції, Турції, Великобританії, Канади. Проте для гостинного господаря туристів багато не буває. Тому активісти ГО «Дивосвіт» з головою занурилися у «божевілля» проєкту Ecotour-Net разом з Агенцією регіонального розвитку Запорізької області.
“Ми можемо скільки завгодно махати крильцями перед потенційними організаторами екскурсій на презентаціях чи виставках, але ніякі крильця не донесуть наші принади до пересічного туриста, – розповідає голова правління ГО «Дивосвіт» Інесса Носенко. – Якого цікавить гарна дорога, а доїхати до Геленджика автобусом чи на машині – той іще квест.
Багатьом навіть подобається цілковита свобода від смартфонної залежності під час відпочинку в «Етноселі» [у нас тут немає Інтернету], проте було б краще, аби «цифровий детокс» можна було приймати добровільно.
Можна довго вимагати від влади будівництва дороги, а можна творити підґрунтя для своїх прохань у вигляді дороги віртуальної, яка веде велосипедистів шляхами Вільнянщини до «Етносела» через мобільний додаток, який працює без Інтернету”.
Створення цієї віртуальності потребувало багацько дій реальних. Як розповіла кураторка проєкту Ecotour-Net Наталія Мала, робота велася у кілька етапів. Спочатку треба було визначитися з власне маршрутами та локаціями: на які природні та культурні цікавини звернути увагу туристів, куди спрямувати їх на роздоріжжі, як забезпечити їм відпочинок, де встановити відповідні вказівники…
Тут знадобилася допомога і досвідчених велосипедистів. Вони їздили маршрутами, визначали кілометраж між окремими відтинками шляху, давали висновки про привабливість та доступність – експертиза тривала чотири місяці. Після аудиту з боку ЄС [грантодавець] були облаштовані 12 рекреаційних зон, розроблені цифрові мапи з відповідними позначками, створений великий портал проєкту та підготовлено до друку «Туристичний гід», куди увійшли усі подробиці.
«Перлина степової України» запрошує до співпраці
Щодо маршруту «Перлина степової України», то тут вперше український чи іноземний турист зможе задовольнити свою потребу в зміні місць комплексно:
- отримати радість фізичного навантаження та задоволення від мальовничих краєвидів,
- познайомитися з крафтовим виробництвом місцевих майстрів,
- відвідати ставки, де можна порибалити чи просто помилуватися лебедями,
- а під кінець дня відпочити у зеленій садибі «Етносела».
А на другий день гості можуть познайомитися з культурою бджолярства на віддаленій пасіці та покататися на конях на Новомиколаївському кінному заводі.
Взагалі цей маршрут передбачає організованих туристів у супроводі гіда. За словами Наталії Малої, група наших туроператорів побувала на воркшопі у Греції і привезла звідти розроблені тур пакети. Проте і «дикуни»-роверисти можуть скористатися вигодами веломаршрутів «Перлина степової України» та «Сакральна Хортиця». Адже на сайті проєкту https://ecotournet.net до їхніх послуг – інтерактивні карти, і зовсім скоро має з’явитися згадуваний мобільний додаток.
До речі, вони можуть і підказати, як проєкту розвиватися надалі. Це закликала зробити і голова правління ГО «Дивосвіт» Інесса Носенко:
“Зроблена робота – це матеріал для планування і подальшого розвитку. Мені б дуже хотілося, аби і нинішні гості «Етносела», і підприємці відвідали наші місця і сказали: “Мені геть не сподобалося! Але я можу запропонувати цьому проєкту свої платні послуги, чи продукцію, чи торгову точку”. Аби усі разом ми отримали зиск, задоволення від співпраці та піднесли зелений туризм регіону ще на одну щаблинку. Ми відкриті до усіх пропозицій”.
Тож бажаючі можуть звертатися до ГО «Дивосвіт» та Агенції регіонального розвитку Запорізької області, які, згідно з умовами проєкту, п’ять років будуть підтримувати й розвивати життя веломаршрутів.
Ганна ЧУПРИНА, фото автора, з сайту https://ecotournet.net та з відкритих джерел