Обслуговування українською: кого стосується, хто контролюватиме та за що штрафуватимуть. Інфографіка

16 січня 2021 року набувають чинності норми статті 30 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», які регулюють використання державної мови у сфері обслуговування споживачів.

Нагадаємо, Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» був ухвалений Верховною Радою 25 квітня 2019 року і 16 липня того ж року набрав чинності.

Цей закон деталізував державний статус та вживання української мови в різних сферах життя: від бізнесу – і до освіти. Статус української мови як єдиної державної мови передбачає обов’язковість її використання на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та місцевого самоврядування, а також в інших публічних сферах суспільного життя. Статті цього Закону вводяться в дію поетапно.

Так, з 16 січня 2021 року сфера обслуговування має повністю перейти на українську мову. Укрінформ вирішив розказати хто та які послуги має надавати державною мовою і які штрафи передбачені за порушення законодавства.

Де зобов’язані обслуговувати споживачів державною мовою

Відповідно ст. 30 Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної» державною мовою мають звертатися до споживачів в усіх сферах обслуговування. Зокрема:

• підприємства, установи та організації усіх форм власності;
• фізичні особи-підприємці;
• суб’єкти господарювання, які обслуговують споживачів (у тому числі інтернет-магазини).

Така вимога стосується не лише сфери торгівлі. Йдеться також про освітні послуги (у тому числі гуртки і секції), медичне обслуговування, надання соціальних, юридичних, транспортних та інших послуг.

Яка інформація має бути державною мовою

Українською мовою має подаватися інформація в цінниках, інструкціях, технічних характеристиках, маркуванні, квитках, меню тощо.

Це стосується інформації про:

– назву та дані про основні властивості товарів (робіт, послуг), а щодо харчових продуктів ‒ про склад (включаючи перелік використаної у процесі їхнього виготовлення сировини, в тому числі харчових домішок), номінальну кількість (масу, об’єм тощо), харчову та енергетичну цінність, умови використання та застереження щодо вживання їх окремими категоріями споживачів, а також іншу інформацію, що поширюється на конкретний продукт;

– відомості про вміст шкідливих для здоров’я речовин порівняно з вимогами нормативно-правових актів та нормативних документів і протипоказання щодо застосування;

– позначки про застосування генної інженерії під час виготовлення товарів;

– дані про ціну (тариф), умови та правила придбання товарів (виконання робіт, надання послуг);

– дату виготовлення;

– відомості про умови зберігання;

– гарантійні зобов’язання виробника (виконавця);

– правила та умови ефективного і безпечного використання товарів (робіт, послуг);

– термін придатності (термін служби) товару (наслідків роботи), відомості про необхідні дії споживача після їх закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій;

– найменування та адреса виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування;

– сертифікацію товару;

Проте, інформація державною мовою про товари та послуги може дублюватися й іншими мовами.

Що робити, якщо вас обслуговують не державною мовою та хто здійснює контроль за дотриманням «мовного» закону

У разі порушення права на отримання інформації та послуг українською мовою, споживачеві доцільно, насамперед, звернутися до працівника відповідної установи з проханням обслуговувати його українською, до менеджера або вищої керівної посадової особи, з проханням виправити ситуацію, зафіксувати порушення у книзі скарг.

Кожен громадянин також може скласти скаргу на ім’я Уповноваженого із захисту державної мови. Це можна зробити двома способами:

– надіславши листа за адресою 01001, м. Київ, провулок Музейний, 12;

– написавши на електронну адресу [email protected].

Що передбачено за порушення «мовного» закону

Відповідно до ст. 57 Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної» за порушення суб’єктами господарювання відповідних норм цього закону передбачені штрафні санкції.

Так, якщо споживача не обслуговують державною мовою в певному закладі чи в інтернет-магазині, Уповноважений або його представник складає акт про результати здійснення контролю за застосуванням державної мови й оголошує попередження та вимогу усунути порушення протягом 30 днів від дати складення акта.

У разі повторного порушення (протягом року) складається протокол і тоді вже накладається штраф ‒ від 300 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (наразі це 5 100 – 6 800 грн).