Споживати правдиву та перевірену інформацію — це як вмиватися та пити чисту воду щодня. Та наскільки поняття «об’єктивність» є вагомим у вашому житті? Чи задумувалися ви, чи об’єктивно сприймаєте світ, вчинки людей, які поруч, події або інформацію, яку бачите (чуєте) щодня? Перевірте себе.
Натисніть на зображення та пройдіть ТЕСТ, аби дізнатися, що таке об’єктивність та як її визначити.
Асоціація «Незалежні регіональні видавці України» підготувала цей інтерактив у рамках програми «Медіамости: Фінляндія та Україна», яка спрямована на посилення саморегуляції в медіа та захисту інформаційного поля в нашій країні.
Читайте також: Стартуємо: 10 регіональних медіа приєдналися до фінсько-українського проєкту
Як розрізняти: об’єктивно чи ні?
Уявіть, що зараз ви читаєте новини про одну і ту ж ситуацію. В одній ідеться: «Наші джерела в силових структурах підтверджують атаку сил оборони на ворожі склади боєприпасів, які розташовувалися за 15 кілометрів від населеного пункту, тому місцеві могли чути звуки вибухів», а в іншій сказано, що «українські військові завдали удару поруч із цивільним об’єктом». Обидві описують ту ж саму подію, але одна з них навмисно змінює фокус, що впливає на сприйняття читача. Або ж ще один приклад. Перший варіант: «За даними міської адміністрації, 70% будинків у місті залишилися без електропостачання після атаки». А другий: «За інформацією соцмереж, майже всі будинки в місті знеструмлені через атаку». Дуже важливо, що в першому випадку вказані конкретні джерела інформації, а не використані розмиті формулювання.
Тож об’єктивність — це не просто один зі стандартів журналістики, а й потужний інструмент впливу та захисту інформаційного простору, особливо під час війни. Для медіа вона є головним аргументом у боротьбі за довіру авдиторії, погодьтесь, що люди звертаються до тих видань, які дають чесну картину реальності. Для читачів – це ключ до розуміння подій, що дозволяє уникати маніпуляцій і приймати зважені рішення. У світі, де пропаганда та дезінформація стали частиною гібридної війни, саме об’єктивність для всіх нас є головною зброєю у відстоюванні правди.
Фінляндія: приклад для наслідування
Фінляндія – одна із лідерок у сфері медіаграмотності серед європейських держав. Там люди абсолютно довіряють журналістам, тому що медіа дотримуються чітких стандартів. Кожен факт перевіряється, а баланс думок, серед них і об’єктивна подача матеріалу – обов’язкові вимоги. Якщо редакція помиляється, вона офіційно визнає помилку та виправляє її. І, наголосимо, читачі в цьому процесі відіграють важливу роль, бо знають: якісна журналістика – це їхнє право.
Фінський підхід до саморегуляції та довіри до медіа, свідомого ставлення авдиторії до інформації є дуже цінним досвідом для України, яка в умовах війни торує собі шлях до демократичного майбутнього. Саме тому у співпраці з фінськими партнерами Асоціація «Незалежні регіональні видавці України» і реалізує проєкт «Медіамости: Фінляндія та Україна». Його мета – обмін досвідом між українськими та фінськими медійниками, впровадження ефективних стандартів журналістики та зміцнення незалежних регіональних медіа. Цей проєкт допомагає українським редакціям розвивати практики саморегуляції, підвищувати рівень об’єктивності та вибудовувати довірчі відносини з авдиторією. Натомість для користувачів сайтів це — нагода бути ближчими до редакцій та долучатися до формування редакційних стандартів та політик, це можливість бути обізнаними та споживати перевірену інформацію.
Читайте також: Як фінські медіа завойовують абсолютну любов та довіру читачів: кейси для українських редакцій
Український контекст: відповідальність редакцій і читачів
Повномасштабна війна внесла свої корективи в різні сфери. Журналістам також доводиться балансувати між правдивістю та інформаційною безпекою. Як розповідати про втрати, щоб не підривати бойовий дух? Чи потрібно використовувати емоційно забарвлені слова? Наприклад, чи є різниця між словами «окупант» і «солдат»? З одного боку, є журналістські стандарти, які вимагають об’єктивності. З іншого – суспільство очікує на підтримку, а не сухі факти. Проте важливо пам’ятати: правдиве слово допомагає зберегти довіру, а маніпуляція – лише посилює хаос.
Та не забуваймо, що якісна журналістика існує там, де є свідомі читачі. Від нас залежить, що ми читаємо, поширюємо та яким джерелам довіряємо. Варто уникати фейкових новин, перевіряти інформацію та підтримувати незалежні медіа.
Як от приклад Фінляндії, про який йдеться вище: коли люди відповідально ставляться до інформації, рівень довіри до медіа зростає. Україна теж має рухатися цим шляхом. Ми всі беремо участь в інформаційній війні, тож свідома авдиторія – це найкращий захист від дезінформації та ворожої пропаганди.
Читайте також: Без штрафів і санкцій: як саморегуляція допомагає фінським медіа. Практичні кейси
Що говорить закон
В Україні є чіткі правила щодо інформації під час війни, і кожному з нас корисно їх знати.
Наприклад, медіа заборонено:
— поширювати заклики до насильницької зміни влад
— розпалювати ворожнечу за етнічними, релігійними чи іншими ознаками, навіть коли ідеться про наших ворогів
— пропагувати тероризм чи виправдовувати агресію, давати слово окупантам, аби ті «висловили свою позицію»
— використовувати мову ворожнечі, навіть щодо ворожої сторони, адже це може спровокувати злочини, у тому числі й міжнародні
Натомість і для читачів є певні вимоги. Адже в час війни інформація може бути такою ж потужною зброєю, як і військова техніка. Тому важливо споживати її відповідально.
Ось кілька правил, які допоможуть вам не стати жертвою дезінформації:
— довіряйте лише перевіреним медіа, уникайте анонімних каналів та непідтверджених повідомлень
— остерігайтеся емоційних заголовків – якщо текст апелює до страху чи ненависті, варто поставитися до нього критично
— не поширюйте неперевірену інформацію
— відокремлюйте факти від коментарів – будьте об’єктивними
— якщо бачите порушення — звертайтесь у редакцію чи подайте скаргу в Комітет журналістської етики, наша бездіяльність робить нас «співучасниками злочинів»
Висновок: разом — сильніші
У час війни об’єктивність в українських медіа є не просто стандартом, а необхідністю для збереження довіри суспільства. Чесна, перевірена інформація допомагає приймати правильні рішення, а свідома авдиторія – найкращий захист від маніпуляцій. Журналісти та читачі разом формують інформаційний простір, де правда має переважати над емоціями. Критичне мислення та інформаційна гігієна – ключові складові стійкості нашого суспільства. Підтримуючи якісну журналістику, ми зміцнюємо Україну.
Наприкінці ставимо цей дисклеймер, використовуйте логотипи (завантежені в папку з логотипами)
Проєкт Медіамости: Фінляндія та Україна реалізується Асоціацією «Незалежні регіональні видавці України» в партнерстві з News Media Finland та фінансується Міністерством закордонних справ Фінляндії
