Два цікаві фото з далекого минулого запорізького краю знайшлися в мережі – на одному з Інтернет-аукціонів. За них просять, до речі, не дуже багато. З однієї простої причини: ці знімки можуть бути цікаві лише тим, хто любить і дорожить Запоріжжям славним і всім, що пов’язано з цим легендарним краєм.
Я дуже зацікавився знімками.
Зроблені вони у різних містах – у Мелітополі та у Бердянську. Знімок із Мелітополя датований 1918 роком. На ньому у всій красі відбито величний храм, перед яким юрмляться люди, які прибули на базарний день. Другий знімок із Бердянська. На ньому теж присутній храм, але він знаходиться на задньому плані, хоча він теж одразу ж привертає увагу. Умовно я цей знімок також відніс до 1918 року.
Що характерно, храми, що потрапили на знімки, колись були головними соборами Мелітополя і Бердянська. У Мелітополі це був Свято-Олександро-Невський собор, а у Бердянську – Свято-Вознесенський.
У Бердянську головний собор міста збудували 1846 року на правій стороні Соборної площі, на розі з Азовським проспектом. Місце було обрано невипадково: раніше тут знаходився молитовний будинок. Собор більшовики зруйнували 1929 року. Тепер на його місці – це неподалік центрального ринку Бердянська, знаходиться Свято-Троїцький храм.
Собор святого князя Олександра Невського у Мелітополі був збудований у 1861 році, а перебудований – у 1899-му. У середині 1930-х його зруйнували, а згодом на його фундаменті збудували критий павільйон центрального ринку Мелітополя. А кована огорожа собору була використана для огородження міського парку. Попередньо з неї, щоправда, вирубали хрести. А в 1941 році в колишній вірмено-григоріанській церкві, що знаходиться на 300 метрів на північ від зруйнованого собору, було відкрито православний собор, також названий ім’ям Олександра Невського. До рашистської окупації Медового міста він діяв.
До речі, я люблю розглядати старовинні знімки з багатьма людьми. Намагаюся себе на них розглянути) Саме на цих ретро-знімках базарного дня мене, здається, немає.
Володимир ШАК