Красива «прикраса» на гілочці, з якої ми зробили дизайнерський букетик минулої зими, виявилася «колискою» манесеньких богомолів, які вибралися з кубельця та перебігли на квіти на підвіконні. Та, на жаль, прогодувати їх взимку у квартирі нам не вдалося…
Тож, нести додому це кубельце ми вже не стали. Залишили на старій груші на Хортиці, там, де його почепила матуся-богомолиха.
За Вікіпедією, богомол звичайний – це велика комаха з видовженим тілом, яке сягає 4,5-8,8 см завдовжки.
У вересні-жовтні відкладає пінисту масу з яйцями [близько 250] – оотеку, Таких кладок може бути від 1 до 6, причому деякі можуть містити незапліднені яйця, з яких не розвиваються личинки. Оотека захищає яйця від хижаків, пошкодження, висихання, замерзання взимку при температурах до −20 °C. Самиця шукає місце на твердій освітлюваній сонцем поверхні, або розміщує оотеку на стеблах рослин.
Розвиток яєць може початися вже восени за теплої погоди, але припиняється вже з першими заморозками та відновлюється лише за теплої погоди навесні.
Тож, нехай народжуються малі богомоли та ростуть за своїми правилами та звичками поруч із нами.
Інеса АТАМАНЧУК, фото авторки
