Речі, які люди поспіхом виносять на смітник, викликають здебільшого сум та збивування. Вони здебільшого у доброму стані, і до того ж – можуть бути потрібні комусь. Особливо, якщо це люди, які за трагічних подій війни втратили практично все. Це і ВПО, і запоріжці. Ніхто не знає, що може статися з ним та його житлом після чергового обстрілу.
Як-от, коли взимку після обстрілу був практично знищений двоповерховий будинок неподалік ПК імені Шевченка, літня жінка, мама подруги, лишилася практично без речей. Вона в ту ніч не була вдома, перебувала в лікарні. Тож залишилася неушкодженою. Та лише з єдиною торбинкою одягу. Дивом вціліли два альбоми – їх знайшли та передали хлопці з ДСНС. Тепер це чи не єдиний спадок за більш ніж 80-літнє життя… Ані взуття, ані зимової куртки… Ані подушки та ковдри…
Все це ми збирали разом. Допомога прийшла і з БФ «Меморі 86» – люди поділилися власними речами. Зібрали й постіль, і білизну. І – за тиждень, дізнавшись про біду, мені передали шість курток! Згодилося дві. Ще дві я передала в Карітас Запоріжжя, там працює Соціальний гарбероб. А решту речей, бо отримала й декілька посилок від небайдужих запоріжців, передаю в Благодійний магазин «Дари добро».