“По нам працюють ворожі “Урагани”, “Гради”, САУ, танчики, міномети. Кожного дня. Обстріли постійно, незалежно день чи ніч. Ситуація завжди напружена”, – ось так коротко характеризує ситуацію на фронті військовий “Шеф”, який нині боронить Запорізький напрямок, а ще 9 місяців тому він був звичайним будівельником та жив на Івано-Франківщині, повідомляє 061.
Переходити на зимовий варіант несення служби доводиться досить швидко. Адже падає не лише температура повітря, а й листя з дерев, які ще зовсім недавно допомагали нашим військовим маскувати техніку та позиції.
“Шеф” каже, що тут, на війні, його цивільна професія та навички стали у нагоді, допомогли під час будівництва.
Командир батальйону має позивний “Ягуар”, показує бліндаж, в якому встановлена буржуйка, що працює не на дровах, а на масляній переробці.
“Враховуючи ворожі обстріли на нашому напрямку, обліт ворожих дронів ми намагаємось заховати особовий склад, особливо в нічний час, щоб не спалювати позиції. Ми облаштували бліндажі масляними буржуйками, які не дають диму і ми не такі вразливі від дронів“, – каже він.
“Ми прикриваємо хлопців, що на інших позиціях, на випадок прориву, ми маємо завжди бути готові вести бій. Ми вже звикли до того, що десь “бухнуло”, десь – полетіло. Ми не думали, що будемо зимувати тут, але перемога скоро і потім додому поїдемо. Першим ділом вдома спалю лопати, бо тут накопався”, – жартує військовий на позивний “Скубіду”.
В цивільному житті він працював екскурсоводом, водив дитячі групи в походи, за фахом – електрогазозварювальник.
Він родом з села Микуличин, коли почалась війна, то зрозумів, що має ставати на захист країни і пішов до лав ТрО.
Вдома на нього чекає вагітна дружина, у подружжя невдовзі має народитись дівчинка. Ім’я для малечі вже придумали – Мія.
Сьогодні на фронті можна зустріти і вчорашніх бізнесменів, і вихователів, і медиків, і будівельників…. Перелічувати професії можна дуже довго. Так само довго можна називати населені пункти родом з яких ті, хто боронять Запорізький напрямок.
Самі ж військові кажуть, немає жодної різниці на якому напрямку бити ворога. “Україна – це наша територія. Ми всі це розуміємо і відступати немає куди”, – кажуть вони.
