“Першого червня 1876 року в Олександрівську (нинішнє Запоріжжя) було відкрито повітову земську лікарню”, – повідомила про ювілей краєзнавиця, письменниця Ганна Черкаська.
Тож, медична історія нашого міста бере початок у 1876 році. Повітова земська лікарня стала першим закладом цивільної медицини в регіоні. Працювала вона тоді у найманому приміщенні, мала лише десять основних та п’ять додаткових ліжок. Першим головним лікарем став Владислав Турський.
Зображення першої лікарні ми не маємо.
Та “у 1903 році за проєктом земського техніка та архітектора Якова Делантата коштом Лещинського побудували новий корпус земської лікарні”, – пише пані Ганна. Зараз це приміщення обласної дитячої лікарні на проспекті Соборному, 70.
Ще недавно цю будівлю прикрашали янголятка. Путті [італійською putto, putti, від лат. putus – «маленький хлопчик»] – образ хлопчика з крилами, що зустрічається в мистецтві ренесансу і бароко. І у нас були, декілька. Нині їх можна побачити у Музеї архітектури міста Запоріжжя. Не Рафаель, звісно, та подібні милі хлопчиська дивилися на нас згори.
Архівне фото з екскурсії, яку Михайло Мордовськой, директор Музею архітектури, проводив для волонтерів та друзів-переселенців БО БФ «Меморі 86» у 2023 році. На фото й оздоблення Олександрівської земської управи – нині це приміщення Запорізького історико-архітектурного музею імені Якова Новицького
Наразі це декоративне ліпне оздоблення, яке пережило дві війни, ніби-то зашите під час останнього гучного ремонту. Про це був матеріал на сторінках нашої газети, бо містяни захвилювалися: чи вціліють янголятка? На реставрацію коштів не знайшлося, то й зашили сучасними будматеріалами.
Автор будівлі земської лікарні Яків Карлович Делант у 1900–1910-х роках обіймав посаду техніка Олександрівського повітового земства. Біографію його дослідив Валентин Старостін – фахівець з історії Дніпропетровщини, й уважний й до Запоріжжя.
Ось що бачимо в його матеріалах стосовно Якова Деланта: “Сліди його діяльності …і досі в великій кількості можна зустріти на теренах колишнього повіту. А найзначніші з об’єктів, виконаних ним на замовлення земства: повітова лікарня (1903) та земська управа (1916), – і досі входять до десятки найкрасивіших будинків м. Запоріжжя. Ці неокласичні будівлі засвідчують, що в Олександрівську формувався талановитий і цілком самостійний архітектор, який вмів працювати і з формою, і з деталями…”
“По закінченні громадянської війни Делант перебирається до Катеринослава. В умовах загальної розрухи губернське місто все ж таки давало дещо більше засобів для виживання, ніж повітове”, – пише Валентин Старостін.
У творчому спадку архітектора нашого краю стосується й генеральний план Великого Токмака. А також він (вперше в Україні) розробив проєкт дитячого комбінату, “виконаний з урахуванням рекомендацій педагогів та лікарів”.
Підготувала Інеса АТАМАНЧУК, фото авторки та з відкритих джерел
