«Світла майже не буде», «газу не вистачить», «на Україну чекає голод», «узимку всі замерзнуть»… Подібні прогнози українці чують перед кожним опалювальним сезоном. Частина побоювань має цілком реальні причини: росія продовжує бити по українській енергетиці. Але між чесним попередженням про небезпеку і залякуванням є велика різниця.
Боятися важкої зими під час війни нормально. Українці вже знають, що таке багатогодинні відключення електроенергії, перебої з водою, теплом. Тому слова про те, що наступний опалювальний сезон може бути складним, самі по собі не є нагнітанням.
Так само нормально ставити запитання до влади про підготовку. Не всі проблеми можна пояснити лише російськими атаками. Десь ремонт можна було провести швидше, десь потрібні додаткові резерви, а десь місцева або державна влада могла краще підготуватися. Критикувати такі рішення й вимагати відповідальності — звичайне право громадян.
Проблема починається тоді, коли можливий ризик перетворюють на «неминучу катастрофу». Як відрізнити реальне попередження від «всепропальства» і не стати жертвою інформаційного нагнітання, розповідає проєкт Dovidka.info.
Попередження чи залякування?
Реалістичне попередження зазвичай пояснює, що саме може статися й за яких умов. Наприклад: після масованих російських атак можливі тривалі відключення світла або тимчасові проблеми з водою й теплом. Через пошкодження складів або доріг можуть виникнути затримки з постачанням деяких товарів.
Таке повідомлення не обіцяє, що все буде добре. Воно визнає ризик і дає людині можливість підготуватися.
Зовсім інакше звучать твердження на кшталт «світла не буде 23 години на добу», «газу взагалі не буде», «їжа закінчиться» або «всі замерзнуть», якщо автори не пояснюють, на яких даних ґрунтуються такі висновки. Тут найгірший із можливих сценаріїв уже подають як наперед визначене майбутнє.
Подібні страшилки з’являються в українському інформаційному просторі не вперше. Ще з 2022 року перед холодним сезоном регулярно поширюються прогнози про «чорну зиму», повний блекаут та інші катастрофічні сценарії.
Це не означає, що попередні зими були легкими. Проблеми справді були серйозними. Але водночас енергосистему ремонтували, перебудовували схеми живлення, збільшували можливості для імпорту електроенергії, встановлювали резервні джерела живлення. Пристосовувалися міста, підприємства й самі люди.
Тобто ризики не зникли. Але й система не залишається незмінною після кожного удару.
Чи справді може зникнути їжа?
До розмов про блекаути й холод часто додається ще один страх — порожні полиці в магазинах.
Після російських ударів по складах і розподільчих центрах справді можуть виникати проблеми з доставкою продуктів. У серпні міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький повідомляв, що через обстріли були тимчасові збої в логістиці. Водночас, за його словами, дефіциту основних продуктів в Україні немає.
Порожні полиці також не завжди означають, що продуктів у країні бракує. Коли велика кількість людей одночасно купує значно більше круп, консервів, води або інших товарів, ніж зазвичай, магазин просто не встигає поповнювати запаси. Тому панічні закупівлі можуть посилювати відчуття дефіциту.
Мати вдома розумний запас продуктів і води на випадок надзвичайної ситуації варто. Але скуповувати все, що є в магазині, через черговий тривожний допис у соцмережах — це зовсім інше.
Навіщо Росії лякати українців зимою
Тема холоду, блекаутів і нестачі продуктів використовується й російською пропагандою. Їй вигідно переконувати українців, що «далі буде тільки гірше», держава нібито не здатна впоратися, а чинити опір немає сенсу.
Улітку 2026 року в TikTok, зокрема, поширювали створені за допомогою штучного інтелекту відео (із нібито українськими військовими). У них людей переконували, що країна не готова до опалювального сезону й закликали масово виїжджати за кордон.
«Росії не обов’язково вигадувати проблему з нуля. Часто вона бере те, що вже хвилює людей — реальні труднощі, страхи, невдоволення, суперечності в суспільстві, — і намагається це посилити. Саме так часто працюють інформаційно-психологічні операції: вони вловлюють суспільні настрої, шукають болючі теми й лінії розколу, а потім поглиблюють їх, щоб посилити тривогу, недовіру та відчуття безвиході», — зауважує Микола Балабан, представник Центру стратегічних комунікацій Spravdi.
Саме тому варто брати до уваги не тільки ПРО ЩО говорять, а і ЯК це роблять. Чи назване джерело інформації? Чи є конкретні дані? Ідеться про можливий сценарій чи вже стверджується, що катастрофа точно станеться? І головне: повідомлення допомагає зрозуміти, що робити, чи просто залишає після себе страх?
Готуватися — не означає панікувати
Переконувати себе, що все обов’язково мине легко, теж не варто. Нові удари по енергетиці можливі. Разом із ними можливі відключення світла, перебої з водою та теплом.
Тому найкраща відповідь на тривожні прогнози — не паніка та не бездіяльність, а підготовка. Варто мати вдома запас води та продуктів, заряджені повербанки, альтернативні джерела освітлення, теплі речі й розуміти, що робити, якщо світла або тепла довго не буде. Водночас суспільство має право вимагати належної підготовки від влади, комунальних служб та інших відповідальних за це установ.
Тримати голову холодною, а ноги в теплі, мабуть, найкраще правило для чергової воєнної зими. Перевіряйте джерела інформації, не поширюйте панічних повідомлень, готуйтеся самі й допомагайте тим, хто може потребувати підтримки.
