Люблю запорізьку філармонічну публіку.
Виховані, внутрішньо музично чутливі, пробираються до свого місця, не важливо, де, заплющують очі, занурюються… Відчувають ритм, стрій, структуру твору, дихають у такт…
Впевнена, що з часом оці програмки стануть рарітетами. Запоріжжя 2022-го воєнного року завершує 65-й симфонічний сезон. У залі – не більше двохсот слухачів: наша кількість обмежена місцями не у залі філармонії, а в укритті.
Музика сьогодення – Героїчна симфонія Бетховена… Музика Лисенка… І – чекаємо на прем’єру. Інструментальне виконання “Ой, у лузі червона калина” – аранжирування нашого рідного музиканта Андрія Нетреби.
За диригентським пультом – тендітна та впевнена Надія Другова.
Слухаючи Бетховена, роздивляючись знайомі та нові обличчя Запорізького академічного симфонічного оркестру, знаю, що кров української музики циркулює зараз світом.
Що десь у Германії співають надзвичайні птахи нашого гатунку Тамара Лукашова та Мар’яна Садовська. Що з концертами та лекціями пропагує у Європі нашу музичну яскравість Люба Морозова… Що у Запоріжжі написала новий концерт для скрипки з оркестром Наталія Боєва – для нашого скрипаля, який зараз в Англії.
Що нові твори написав Максим Коломієць, – а як би хотілось не лише знати, а й чути… Щодня нові твори та аранжування записує та викладає у всесвітню мережу вишуканий акордеоніст Ігор Завадський. І його музику з Києва чує весь світ.
Українська музика циркулює попри рани на тілі нашої країни.
Інеса АТАМАНЧУК, фото автора та Ірини ЦЕНОВОЇ
