За висновками науковців, знищення Каховської ГЕС різко погіршило гідрологічну ситуацію в Запорізькому регіоні. Осушення водосховища створило загрозу нестачі води, підвищеного забруднення, руйнування водних екосистем. У нових реаліях значення малих річок зросло багаторазово. Це не лише резервне джерело аварійного водопостачання, а й осередок біорізноманіття, регулятор мікроклімату, складова зеленої інфраструктури громад.
Майже рік – від червня 2024 до березня 2025 – активісти ГО «Екосенс» та група науковців, яку очолив кандидат технічних наук, доцент кафедри «Екологічна та цивільна безпека» Українського державного університету науки і технологій, науковий керівник мережі підтримки громадських досліджень «Довкола» Максим Сорока досліджували екологічний стан малих річок Запоріжжя. Результати були представлені на засіданні Науково-технічної ради ЗОДА, а також на онлайн-зустрічі з журналістами, науковцями, активістами та небайдужими запоріжцями. І ці результати не втішні: експедиції підтвердили песимістичні прогнози щодо деградації малих річок, однак дали і конкретні підстави для формування плану дій щодо їх збереження.
Для дослідження і експедицій громадського моніторингу було обрано три ключові суббасейни малих річок Запоріжжя: р. Мокра, р. Суха, р. Кушугум та р. Конка.
Річки Мокра та Суха
Мокра
(до 25 січня 2025 року мала назву Мокра Московка) – це найбільша з малих річок Запорізького району, що бере початок у Михайло-Лукашівській громаді, має довжину русла понад 60 км та впадає у ріку Дніпро в районі парку «Дубовий Гай» міста Запоріжжя.
Після спрацювання Каховського водосховища влітку 2023 року гідрологічний режим низини річки зазнав істотних змін. Проведені експедиції виявили зміни у сольовому складі річки, збільшення вмісту сполук нітрогену тощо.
На ділянках гирла ріки у районі парку «Дубовий Гай» в останні два роки спостерігаються активні ерозійні процеси на урвищах нового русла.
Окрему увагу слід звернути на стан малих штучних водойм на території парку «Дубовий гай», що безпосередньо живилися від вод річки Мокра. Але після падіння рівня води (на понад 4 м) у цих озерах спостерігається обміління та гіпертрофність.
Ерозійні процеси, що виникли через різке падіння рівня води ріки Мокра на ділянці після Набережної магістралі потребують першочергової уваги, вивчення та оцінки.
Також результати досліджень доводять, що саме місто Запоріжжя має істотний вплив на якість та екологічний стан вод ріки Мокра. Зокрема на ділянці суббасейну від Сімферопольської автомагістралі до залізничного мосту у водах ріки збільшується вміст сполук азоту, фосфору та інших забруднюючих речовин.
Крім того, на ділянці лівого берега ріки після автовокзалу виявлені неідентифіковані виходи води, що можуть потенційно забруднювати води ріки Мокра.
У заплавах, вище автовокзалу, виявлене активне заростання русла, деякі ділянки якого вже перейшли у фазу формування заплавного болота.
Річка Суха є лівою притокою ріки Дніпро, довжиною приблизно 15 км та шириною русла від 1 до 3,5 м. Річка бере витік в районі села Матвіївка Запорізького району та протікає через Шевченківський район міста Запоріжжя, минає урбанізовану та промислову території, дачні селища, де утворює ставки і загати. У середній частині перед гирлом з’єднується з руслом ріки у балці Капустянка.
Ріка Суха багато років зазнавала сильного антропогенного впливу та скиду зворотних промислових вод. На деяких ділянках ріка має червоно-коричневе забарвлення.
Через істотні антропогенні зміни гідрологічного режиму та територій басейну, маловодність у верхів’ях, підвищений вміст солей та замуленість окремих ділянок річка Суха є малопридатною для зрошення та риборозведення.
Після осушення Каховського водосховища внаслідок руйнування Каховської ГЕС гідрологічний режим низини річки зазнав істотних змін. На ділянці у Парку Перемоги сформувалося нове русло, розташоване на 1,5…2,0 метра нижче попереднього рівня води. Зараз гирло ріки протікає вздовж піщаної коси, утворюючи мілину, що заглиблюється у нову берегову заплаву ріки Дніпро на 15…20 метрів.
Експедиція у 2024 та 2025 роках виявила, що на ділянці річки після Соборного проспекту спостерігаються ознаки промислового забруднення – високий вміст амонію, нітрит та нітрат іону, розчиненого заліза.
На ділянці суббасейну після Дитячого ботанічного саду збільшується вміст сполук азоту, фосфору, розчиненого заліза тощо.
Під час експедиції на ділянці ріки нижче Соборного проспекту також виявлене інтенсивне засмічення берегової лінії та масиву вод – справжні «сміттєві острови».
Ця проблема потребує облаштування бонових загород засмічення та комплексного розчищення території водозбірного басейну.
Окремої уваги, на думку дослідників, потребує факт істотної зміни якості води та вмісту забруднюючих речовин після з’єднання субмасиву вод із водами ріки у балці Капустянка.
Річки Кушугум та Конка
Кушугум
– мала річка в межах Запорізького району, притока рукаву ріки Конка, має витік на урбанізованих територіях Південного житлового масиву міста Запоріжжя та протяжність до 15 км. Ріка впадає у залишкові води Каховського водосховища через мережу рукавів та заплав.
Після руйнування росіянами греблі Каховської ГЕС у рукавах русла ріки істотно зменшилась водність та глибина.
Результати досліджень доводять, що місто Запоріжжя (у частині скиду зворотних вод) має істотний вплив на якість та екологічний стан вод ріки Кушугум. Вміст сполук азоту та фосфору, БСК, розчиненого заліза та суспендованих речовин на ділянці суббасейну поблизу Балабинської коси у 2-5 разів відрізняється від вмісту цих речовин у рукавах ріки поблизу селища Малокатеринівка.
Конка – річка в межах Пологівського та Запорізького району Запорізької області. Ріка бере початок на південний схід від села Зразкового, має протяжність русла майже 150 км та впадає у залишкові води Каховського водосховища на південь від селища Малокатеринівка.
Після різкого обміління Каховського водосховища ріка Конка на ділянці нижче селища Григорівка сформувала новий коньйон русла, розташованого на 1,8…3,0 метра нижче попереднього рівня води.
Підвищена мінералізація води у річці Конка визначає екологічний стан її вод.
Через плавний хід та високу мінералізацію у річці на окремих ділянках відзначається дефіцит насичення киснем. Ця проблема посилюється активним заростанням русла та підвищеним вмістом сполук азоту.
Підсумки та рекомендації
Ключові висновки дослідження:
* якість води малих річок погіршується ближче до впадіння у Дніпро, що свідчить про істотне забруднення урбанізованих ділянок;
* найбільші перевищення норм зафіксовані за показниками азоту амонійного, сульфатів, хлоридів і фосфатів;
* експедиції підтвердили песимістичні прогнози щодо деградації малих річок, однак дали і конкретні підстави для формування плану дій щодо їх збереження.
Проведені дослідження та отримані результати дали змогу напрацювати кілька основних рекомендацій. Серед них:
* збереження та відновлення заплав і прибережних смуг;
* створення буферних зон із природною рослинністю;
* відновлення малих штучних водойм (ставків);
* включення малих річок до програми ЕСР (екологічної системи регіону) для стратегічного управління природними ресурсами;
* потреба внесення малих річок до стратегій зеленого відновлення на рівні області та громад тощо.
– Якщо ми не закладатимемо кошти та не докладатимемо зусиль уже зараз і в найближчі роки, то за пару десятиліть більшість малих річок – як з тих, що ми досліджували, так і тих, які ще не встигли – просто зникнуть з мапи Запорізької області. А це суттєво вплине на екологічний стан, змінить ландшафт і матиме інші наслідки, – підкреслив керівних дослідницького проєкту Максим Сорока.
ГО «Екосенс» і мережа «Довкола» закликають фахову спільноту, науковців, представників влади й бізнесу долучитися до спільної роботи над порятунком водних екосистем.
З результатами дослідження у повному обсязі можна ознайомитись за посиланням.
фото з відкритих джерел
Цей матеріал став можливим завдяки проєкту «Голоси України», який є частиною програми SAFE, що реалізується Європейським центром свободи преси та медіа (ECPMF) у партнерстві з ЛЖСІ в рамках Ініціативи Ганни Арендт та за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини. Партнери програми не впливають на зміст публікацій редакції та не несуть за нього відповідальності.
