В Одесі відбулося підбиття підсумків ювілейного, 25-го загальнонаціонального конкурсу «Українська мова – мова єднання».
Засновниками конкурсу виступила Одеська регіональна організація Національної спілки журналістів України на чолі з Юрієм Работіним за підтримки Міністерства культури та мистецтв України, обласної державної адміністрації та міської ради.
– Своєрідним поштовхом для нас став державний конкурс «Українська мова – мова державна», який проходив на початку 90-их років минулого сторіччя. Але потім держава чомусь відмовилась від проведення цього заходу. І в 1999 році ми вирішили перебрати його на себе, дещо видозмінивши назву. От з тих пір вже 25 років поспіль і премо цього воза, – каже голова оргкомітету конкурсу Юрій Работін.
Метою конкурсу є відображення в друкованих та електронних засобах масової інформації, літературних творах, наукових роботах, рефератах учнів та студентів середніх та вищих учбових закладів значення розвитку мовної культури в Україні як одного з вагомих чинників зміцнення духовності нації та розбудови української державності. Серед учасників – люди різного віку, від школярів до пенсіонерів. Перш за все, це журналісти, письменники, науковці, викладачі, студенти, учні, а також представники української діаспори за кордоном.
Переможці визначаються у номінаціях «Квітни, мово наша рідна»; «Мовне багатоголосся України»; «На видноті усього світу» (українське слово за кордоном); «Країна. Витоки. Родовід»; «Рубежі подвигів і безсмертя»; «Пошук. Істина. Наука»; «Первоцвіт».
Проведення такого “мовного” конкурсу має велике значення для єднання українського суспільства і розвитку культури. Особливо зараз, в умовах широкомасштабного вторгнення збройних сил рф в Україну, коли ворог прагне знищити нашу державність та ідентичність – насамперед через знищення української мови. Тому приємно відзначити, що в таких непростих умовах кількість учасників конкурсу навіть збільшилася практично в усіх номінаціях.
За даними оргкомітету, цьогоріч майже з усіх куточків України надійшло близько 400 робіт, серед яких 30 – від військовослужбовців.
Також було прийняте рішення, що віднині конкурс буде носити ім’я багаторічного співголови конкурсу, письменника, вченого, громадського діяча, Героя України Івана Михайловича Дзюби.
Фінальна частина конкурсу проходила в Одесі впродовж кількох днів на різних локаціях. Зокрема урочисте відкриття відбулося у Центральній міській бібліотеці ім. Івана Франка. Тут же, у рамках конкурсу, пройшла презентація нової книги одеської письменниці та практикуючого лікаря-кардіолога Людмили Вовк.
Крім того, за багаторічною традицією учасники та організатори конкурсу прийшли до пам’ятника Тарасу Шевченку, щоб покласти квіти на честь славетного українського Кобзаря.
У ювілейний рік ця традиція доповнилася покладанням квітів на Алеї Героїв Одеси, яка була відкрита в центральному парку культури й відпочинку імені Тараса Шевченка у серпні цього року задля вшанування пам’яті полеглих воїнів у російсько-українській війні.
Серед стендів, встановлених на Алеї, є також і уродженці запорізького краю.
Це старший лейтенант Денис Максишко, який народився у Запоріжжі, захищав Україну від російської навали з 2014 року і загинув 14 березня 2022 року у Миколаївській області. Захиснику було присвоєно звання Героя України (посмертно).
Звання Героя України (посмертно) також було присвоєне уродженцю Мелітополя Запорізької області матросу 137 окремого батальйону 35 окремої бригади ВМС ЗСУ Валерію Самофалову, який загинув під час бою 18 березня 2022 року у м. Миколаїв.
Честь покласти квіти на Алеї героїв надали Андрію Карпенко – підполковнику, начальнику капеланської служби Центрального територіального управління Національної Гвардії України, який також брав участь у конкурсі «Українська мова – мова єднання».
Андрій розповів, що до 2014 року був викладачем Дніпропетровського театрально-художнього коледжу сценічного мовлення, актором та режисером у Дніпрі. Але від самого початку російського збройного нападу на Україну почав опікуватися військовослужбовцями і був поряд із українськими захисниками, щоб підтримати та допомогти подолати їм психологічні виклики.
– Ми повинні захищати не тільки кордони України, а й душі військових і цивільного населення, яке зараз потерпає від російсьекої агресії, – каже капелан.
У конкурсі він бере участь вперше і вже став лауреатом.
– Якось на самому початку повномасштабного вторгнення я перебував близько лінії фронту, коли зчинився потужний обстріл, – розповідає Андрій Карпенко. – Разом із військовими ми перейшли в укриття. Там були й жінки, зовсім ще молоді. Я побачив, як їм було страшно від близьких гучних вибухів. І почав читати свої вірші. Це дуже позитивно подіяло на присутніх. Заспокоїло. Цей випадок і мене надихнув на подальшу творчість.
Наразі Андрій Карпенко вже видав дві збірки своїх віршів, незабаром вийде третя. Також з 2022 року він веде свій відеоблог «Слава Україні! Разом переможемо!».
У заключний день фінальної частини конкурсу відбулося нагородження переможців. На церемонії був присутній зокрема й голова Держкомтелерадіо України Олег Наливайко.
– Велика заслуга організаторів конкурсу, що 25 років тому вони усвідомили: українська мова – це той оберіг, який гуртує і єднає українців. І саме з цим переконанням 25 років проводиться цей масштабний захід. Бажаю учасникам і організаторам конкурсу й надалі плідної роботи, успіхів та досягнення поставленої мети! – зазначив він у своєму вітанні.
В номінації «Рубежі подвигу і безсмертя» цього разу було відзначено 40 лауреатів; в номінації «Квітни мова наша рідна» – 24; «На видноті всього світу» – 28; «Пошук. Істина. Наука» – 24, а в «дитячій» номінації «Первоціт» – 21 лауреата. Наймолодшими творцями цього разу стали учні 2-А класу школи-ліцею міста Ананьєв, що на півночі Одещини. Також було відзначено 49 засобів масової інформації.
Серед запорізьких учасників лауреатами у різних номінаціях стали голова Запорізької обласної організації НСЖУ Наталя Кузьменко, журналіст та письменник з Гуляйполя Іван Кушніренко, головна редакторка Оріхівської місцевої газети «Трудова слава» Світлана Карпенко, кореспондентка цієї ж газети Тамара Курочкіна та журналістка газети «МИГ» Світлана Шкарупа.
Фото авторки та Дарини Зирянової