Нетолерантне питання до влади, може, та обурення перемагає толерантність.
На подвір’ї будинку, що зазнав руйнувань 6 жовтня, на Якова Новицького, – руїни обірваних стін, пусткою зяють деякі вікна – хоч і надана допомога, та вже нема кому їх затуляти. Щодня вивозять машиною уламки та скло. Однією машиною, ба більше нема.
А з іншого району міста вже кличуть на допомогу, бо не вистачає рук розбирати завали.
По той бік на вулиці швиденько кладуть у ямки асфальт. Бачу це через вікно, яке збираємо затуляти дошками. Ремонтують не наслідки вибуху. Ямки у програмі освоєння коштів.
Чи ми не поїздимо по тих ямках, поки війна? Чи не важливіше зараз – життя та побут людей?
Інеса АТАМАНЧУК, фото автора