Понад рік у Запоріжжі триває експеримент, який впроваджує ГО «Екосенс» із популяризації у місті ділянок квітучого різнотрав’я, багаторічних і однорічних самовідновлюваних рослин замість класичних газонів.
Не усі містяни, які звикли бачити в парках та біля своїх будинків традиційні клумби «радянського зразка», сприйняли нововведення із захопленням. До того ж експеримент мало не перервали майже на самому його початку, коли ділянки з багаторічними травами помилково скосили комунальники. Але завдяки наполегливості активістів, їх переконаності у практичній та науковій важливості проекту в умовах кліматичних змін, він був продовжений і навіть перейшов на новий рівень.
З чого все починалося
А почалося все в червні минулого року. Тоді у самому центрі міста, в Парку Трудової Слави, дослідники громадської організації «Екосенс» заклали дві експериментальні клумби з багаторічних трав і квітів.
За словами голови ГО «Екосенс» Тетяни Жавжарової, мета висадження клумб з різнотрав’я — не лише показати містянам красу квітучих трав’яних луків, а й дослідити, які саме трави та польові квіти краще почуваються в кліматі Запоріжжя, витримають спеку, посуху й дефіцит поливу.
Ділянки для експерименту виділило Управління з питань екологічної безпеки Запорізької міської ради, яке підтримало ідею активістів. На першій ділянці висадили сукупну суміш із Нідерландів — 29 видів декоративних польових квітів, серед них рудбекія, годеція, лінарія, незабудка. Другу ділянку засіяли місцевими видами. Це 130 видів степових і лугових трав, які виростив і зібрав у Запорізькому регіоні пермакультурний дизайнер Володимир Марчук — волошка, гвоздика, деревій, мак, дзвоники, звіробій, льон, меліса, миколайчики, шавлія та інші.
– Я використовував і однорічні, і багаторічні види, бо це дозволяє кілька випадків одночасно. Однорічники дають швидкий видимий результат. Вони швидко проростають і цвітуть вже в перший сезон. А багаторічники забезпечують стабільність і розвиток ділянки в майбутньому. Вони краще пристосовуються, витісняють бур’яни, з року в рік нарощують біомасу. Це стратегічний підхід для створення саморегульованої і стійкої екосистеми», — розповів Володимир Марчук.
Такий підхід, зазначають ініціатори, особливо актуальний в останнє десятиліття, коли міста стикаються з наслідками зміни клімату — підвищенням температури, тривалими посухами та дефіцитом води. Різнотрав’я, на відміну від традиційного газону, стійкіше до посухи й спеки, підтримує популяцію комах-запилювачів і сприяє збереженню місцевого біорізноманіття, краще переносить кліматичні коливання та знижує витрати на утримання зелених зон.
– Крім того, ми спиралися на досвід європейських та прогресивних українських міст, які в останні роки повертаються до природних ландшафтів із багаторічних трав і квітів. При цьому використовують рослини, що не потребують щорічного пересадження, поливу чи косіння, — підкреслила Тетяна Жавжарова.
Різнотрав’я у Європі – це не мода, а жорстка необхідність
Біологіня і психологіня, радниця ГО «Екосенс» Вікторія Сокіл, яка вивчала філософію «дикого саду» у Великій Британії, зазначає, що мода на некеровані квіти й трави там — це не примха, а відповідь суспільства на кліматичні виклики та потребу в стійких екосистемах.
– У Британії пряні трави та пахучі дикі квіти я бачила на кожному кроці. Ромашку, маки, васильки як різнотрав’я не косять, а сіють спеціально в садах та на клумбах, вздовж трас, на кругових перехрестях і розв’язках, — відзначає Вікторія Сокіл. – Це не просто модний тренд в дизайні, а філософія життя, що відображає глибокі екологічні, психологічні та соціальні зміни в свідомості англійців.
За словами експертки, дикі квіти та трави краще пристосовані до місцевого клімату і ґрунту, що робить їх витривалими й не вимагає інтенсивного догляду, поливу, використання хімікатів. Зміна клімату торкнулася й Англії. Там це враховують, використовують нові підходи. І нині садівники-фахівці привчають англійців і відвідувачів визначних пам’яток острова до естетики «некерованості».
Перші труднощі та «зрив»
Упродовж літа 2025 року команда «Екосенс» разом із волонтерами ретельно доглядала за клумбами. Перш за все видаляла агресивні види, вимірювала температуру ґрунту в спекотні дні тощо. Також пояснювала мешканцям екологічну функцію різнотрав’я.
Зокрема серед переваг укоріненого різнотрав’я експертиза назвала зниження температури ґрунту, утримання вологи, підтримку біорізноманітності (насамперед комах-запилювачів) і суттєво меншу потребу в поливі порівняно з традиційними клумбами.
Також організація розширила проєкт на освітню сферу. У межах курсу «Кліматична освіта для зеленого відновлення Запоріжжя», який «Екосенс» проводить спільно з Центром розвитку педагогічних працівників Запорізької міської ради, навчальні заклади навесні 2025 року отримали набори засобів «хортицького різнотрав’я», сформовані Володимиром Марчуком.
Того ж літа фахівці відвідали дитячий садок «Дивограй» у Шевченківському районі Запоріжжя, де різнотрав’я органічно вписалося у вже сформований етнічний стиль території.
Вихователька закладу розповіла, що діти долучилися до догляду за клумбою. Вони і сіяли, і загрібали, і поливали разом з дорослими. Взагалі виявили не аби яку зацікавленість. І це дуже важливо у рамках екологічного виховання дітлахів.
У підсумку візиту експерти надали практичні поради щодо подальшого догляду за л ділянками різнотрав’я.
Тобто експеримент успішно просувався. Але у вересні 2025 року трапилося неочікуване. Команда «Екосенсу» дізналася, що ділянки різнотрав’я у парку Трудової Слави скосили комунальні служби.
– На жаль, комунальники витерпіли ці ділянки лише кілька місяців і скосили, хоча амброзії там не було, – згадує Тетяна Жавжарова. – Проте це теж важливий результат. Ми зрозуміли, наскільки сильні звички та нерозуміння того, що таке різнотрав’я. Тож почали ще більше уваги приділяти роз’яснювальній роботі. Цього року ми продовжили експеримент, але вже з новим підходом.
За словами очільниці ГО «Екосенс», громада просто була ще не готова до таких кардинальних змін. Багатьом запоріжцям і комунальникам зокрема складно було уявити, що міські газони можуть виглядати не ідеально підстриженими, а більш природними. Втім, цей інцидент став поштовим до пошуку нового підходу та перенесення експерименту на наукову базу.
Новий рівень та науковий підхід
Команда ГО «Екосенс» прийняла рішення продовжити польовий експеримент уже під наглядом фахівців, на закритій території, де добір рослин для озеленення Запоріжжя в умовах зміни клімату міг вийти на новий рівень.
Тож восени минулого року експерти ГО «Екосенс» за фінансової підтримки Міжнародного фонду «Відродження» разом із фахівцями садово-паркового господарства Хортицької реабілітаційної академії розпочали новий етап польового експерименту із добору рослин для міського озеленення за кліматичної зони Південного сходу в умовах війни і зміни клімату. Це повинні бути рослини кліматично стійкі, невибагливі, максимально адаптовані до місцевих умов і при цьому залишатися декоративними й квітучими.
Паралельно у квітні цього року заново засіяли дві клумби в парку Трудової Слави у центрі міста, щоб за формуванням та відозмінами ділянок різнотрав’я мали змогу спостерігати всі зацікавлені.
Уже в червні з’явилися перші результати весняного посіву. Зокрема сходи льону, маку, ромашки, шавлія, конюшини, космеї, чебрецю й нагідок — загалом висіяно 17 видів рослин, що відрізняються за висотою та періодами цвітіння. Різноманітність відповідно, за словами фахівців, дає можливість насадженням краще реагувати на погодні зміни: якщо окремі види гірше переносять спеку, їхню роль компенсують інші.
Щоб молоді рослини розвивалися краще, команда «Екосенс» провела прополку ділянок, видаливши агресивні рослини. І це дало результат. Незабаром клумби «розквітли». Спочатку то були ромашка, маки. Потім чебрець, волошка, льон, календула, деревій та інші.
– Пізніше очікуємо ще ехінацею та гайлардію. Взагалі клумби будуть квітнути до настання холодів. На ділянках є і багаторічні рослини, вони залишаться на наступні роки. Є також однорічні. Цього сезону вони вже скинули насіння і наступного прорастуть. Кожного року клумби виглядатимуть трохи по-різному, це ж природа, постійно щось змінюється. Тому буде дуже цікаво за цим спостерігати. – ділилася Тетяна Жавжарова під час нашої розмови у липні.
На жаль, ми цього вже не побачимо. Неймовірно, але комунальники, як і торік, знов скосили експериментальні клумби, перетворив квітучі яскраві ділянки в одноманітну сіру потворність. І це, на мій погляд було зроблено свідомо. Бо про експеримент знали усі містяни, його погодили у міськраді. Крім того, минулого року після подібного «покосу» комунальникам вказали на їх помилку.
Попри все, експеримент триває…
Проте команда «Екосенсу» не збирається здаватися. До того ж залишаються інші експериментальні ділянки.
Попереду щонайменше ще один сезон пильного моніторингу, під час якого фахівці оцінюватимуть, які рослини найкраще приживаються, як змінюється склад насаджень та які види варто рекомендувати для використання в міському озелененні.
Загалом дослідники розраховують протягом двох років спостерігати за розвитком рослин, щоб прийняти оптимальні рішення для стійких зелених зон у містах степового регіону.
За результатами експерименту «Екосенс» планує розробити практичний посібник з адаптації міст Степової України до зміни клімату через практику сталого озеленення.
– Ми плануємо разом з фахівцями розробити посібник з рекомендаціями з добору й догляду місцевих рослин степової зони для сталого озеленення міста і громади Сходу. Вважаємо, що це буде корисним для управління екологічної безпеки, відділів благоустрою, студентів біологічного та екологічного напрямків, для громадських організацій та ОСББ. І звісно ж, продовжимо показувати, що «природні» клумби не означають «занедбані», — підсумувала Тетяна Жавжарова.
Екоактивістка пояснює логіку такого рішення двома аргументами – економічним та кліматичним.
– В умовах тривалої війни важливо економити витрати міського бюджету на косінні та поливі, а ще враховувати навантаження комунальників, яких не вистачає та які зайняті на першочергових прибираннях території після обстрілів, – каже вона. – Не слід забувати й про зміну клімату. Адаптація міського простору до хвиль спеки й суховіїв вимагає вибір рослин, які найбільш стійкі до сонця й вимерзання.
За словами Тетяни Жавжарової, попередній досвід висадження кліматично стійких рослин мав швидше інтуїтивний характер, коли активності купували готові суміші для посіву чи приносили зібрані власноруч. Новий етап експерименту вже має на меті створити науково-доказову базу для підбору «ідеальної квіткової суміші» для масового висадження міських луків у Запоріжжі. І це, безперечно, великий прогрес у справі.
Експеримент триває. І це не лише про різнотрав’я у місті. Це про зміну мислення, про розуміння, що зелені зони можуть бути не тільки естетичними, а й корисними. Можуть зберігати вологу в грунті, знижувати температуру повітря в спеку, підтримувати біорізноманіття та не потребувати великих ресурсів для догляду.
Світлана Шкарупа,
Фото авторки та з відкритих джерел
