Колона української бронетехніки на чолі з БМР (броньована машина розмінування) на базі танку Т-64А.
Хрест головним символом християнства остаточно став вже в епоху Раннього Середньовіччя.
Невідомо, чи надихався Генштаб українською історією під час вибору хреста для Харківського контрнаступу, проте після подій останніх днів його символічне значення лише посилилося.
Розповідаємо про хрести римлян, козаків та армії УНР
Зранку 6 вересня українські війська розпочали стрімкий контрнаступ на Харківщині.
Вже в перший день вдалося прорвати лінію оборони окупантів, а за наступні п’ять днів звільнити усю територію області.
Символом успішного українського наступу став білий рівнокінцевий хрест, який наші бійці наносили на техніку у якості розпізнавального знаку.
Це позначення швидко стало надзвичайно популярним, що українці тепер додають хрести до своїх нікнеймів, наносять на аватарки та лякають ними росіян на поки ще окупованих територіях.
Генштаб не пояснював причини вибору хреста для контрнаступу на Харківщини. Проте у будь-якому разі це позначення має велике символічне значення у вітчизняній військовій історії.
Катакомбний хрест або «знамення перемоги»
Останніми днями у мережі з’явилося багато публікацій, у яких пояснення символічного значення хреста на українській техніці розпочинається із згадок про «катакомбний» хрест або «знамення перемоги».
Начебто саме такий, рівнокінцевий хрест, використовували перші християни у римських катакомбах. А в 312 році він з’явився у видінні римському імператору Костянтину перед вирішальною битвою зі своїм конкурентом у боротьбі за владу Максенцієм.
Він почув настанову «Під цим знаком переможеш», після чого наказав своїм воїнам нанести хрести на щити і врешті вщент розбив супротивника. А потім видав едикт, яким дозволив вільне сповідування християнства в Римській імперії.
Щоправда, це пояснення не відповідає описам легенди про битву у першоджерелах та реальним зображення костянинового хреста.
«Він (прапор Костянтина, — ред.) мав наступний вигляд: на довгому, покритому золотом списі була поперечна рея, що утворила зі списом знак хреста. Зверху на кінці списа нерухомо лежав вінок із дорогоцінного каміння та золота, а на ньому символ рятівного найменування: дві літери показували ім’я Христа, що позначалося першими рисами, з середини яких виходило «ρ», — так описував «знамення перемоги» Євсевій Кесарійський, архієпископ, історик та друг імператора Костянтина.
Що ж до римських катакомб, то хрест у сучасному вигляді у них не використовували. Натомість там можна побачити алегоричні зображення розп’яття та Ісуса у вигляді якору та риб.
Хрест головним символом християнства остаточно став вже в епоху Раннього Середньовіччя. При цьому наразі існує його багато різновидів. Рівносторонній хрест, що складається з двох однакових прямокутних поперечин, які перетинаються під прямим кутом, називають грецьким.
Козацькі хрести
Хрест має велику історію і як символ бойової слави. У світовій історії найвідоміший тому приклад Хрестові походи, а у вітчизняній — козацька доба.
Українське козацтво у Речі Посполитій виступало головним захисником православної віри, тож не дивно що на козацьких прапорах (корогвах) зображувались різноманітні християнські символи, зокрема і хрести.
Наочне підтвердження тому – прапор гетьмана Богдана Хмельницького, який нині зберігається у Військовому музеї у Стокгольмі. В 1651 році цей стяг захопили поляки під час битви під Берестечком, а за кілька років під час війни з Польщею його забрали собі шведи у якості трофею.
Сам прапор імовірно було виготовлено в 1649 році, а головний його елемент — хрест.
Також хрести можна побачити і на інших козацьких прапорах, які зберігаються у Військовому музеї в Стокгольмі.
Що ж до нинішнього контрнаступу ЗСУ на Харківщині, то символічним є те, що 300 років тому місцеві козаки використовували такі ж знаки, як зараз українські військові. Так, на прапорі Балаклійської сотні було зображено червоний хрест, а Ізюмської — жовтий.
«Залізний хрест» учасників Зимового походу
«Пам‘ятаємо нашу історію, пам‘ятаємо героїв Армії УНР, «Лицарів Ордену Залізного Хреста». Пам‘ятаємо Перший зимовий похід по тилах «білих» та «червоних». Нашу історію не стерти. Ми переможемо всіх ворогів», — так голова Офісу президента Андрій Єрмак провів паралелі між сучасними подіями та війною за незалежність 1917-1921 років.
6 грудня 1919 року підрозділи Армії УНР вирушили у рейд тилами Червоної та Добровольчої армії на території України. За шість місяців вони пройшли близько 2500 км та провели понад 50 успішних боїв.
В історію ці події увійшли як Перший зимовий похід, а спеціально для відзначення його учасників Рада Міністрів УНР запровадила відзнаку «Залізний хрест».
І на вигляд він дуже нагадує позначення учасників сучасного контрнаступу.
Крім того, з 2019 року 28-а окрема механізована бригада носить ім’я Лицарів Зимового походу, а на шевронах її бійців зображено саме «Залізний хрест» УНР.
Невідомо, чи надихався Генштаб українською історією під час вибору хреста для Харківського контрнаступу, проте після подій останніх днів його символічне значення лише посилилося.
