Вже й не пам′ятаю, коли в останнє була на Хортиці, хоча люблю її до нестями. Це не означає, що я хочу тільки собі привласнити тую любов. У багатьох запорожців серце тріпоче, коли згадується Хортиця.
І от знайдено час, обрано день, чудовий, із прохолодним вітерцем, із медовими пахощами від різнотрав′я. У такий день я і моя знайома знов опинилися на Хортиці і почали мандрувати її стежинами.
Наші мандри відбулися у межах дозволеного, тобто біля комплексу «Запорізька Січ», у будній день. На пішохідних доріжках зустрілося кілька велосипедистів, мама із донькою, хлопці із букетом троянд та ще велетенська зелена змія, яка із незалежним виглядом спокійно повзла собі кудись, мовляв я тут хазяйка, а ви поруч проходили.
Про красивих смарагдових ящірок та різноманітних птахів, які нам також зустрілися, я вже й не кажу.
Спочатку ми вирішили дізнатися про погоду із допомогою універсального козацького барометра. Дуже рекомендую із ним ознайомитися, бо він ніколи не бреше.
Комплекс «Запорізька Січ» зараз зачинено, але фотографувати чудові краєвиди не забороняється. Біля комплексу продовжує чатувати славний кам′яний козак Тарас Бульба, хоча біля нього можна побачити й справжніх козачат.
Для найбільш обдарованих встановлено спеціальний стенд із красномовною назвою: «Хортиця – не смітник». Його бажано побачити кожному, хто відвідує наш острів.
Також нам зустрілися кіоски із кавою та різними напоями. Були й сувенірні кіоски із віночками для дівчат, яскравим намистом для красунь та дерев′яною зброєю для майбутніх козаків, із керамікою та магнітами в асортименті.
Ландшафт прикрашали різнокольорові мальви, степові рослини. Ними заквітчана Тарасова стежина. Про сьогодення нагадує напис «У сховище» поперек тієї стежини.
Хоча Музей запорізького козацтва теж зачинено, на території біля нього працюють прибиральники,траву косять, зламане гілля спилюють, квіти на клумбах поливають.
Одна спритна жіночка навіть намагалася підказати нам, де можна поласувати чорною та білою шовковицею. Але ми у той час вже стомилися, тому подякували їй і пішли собі до автобусної зупинки.
Йшли і вже планували нову прогулянку за іншим маршрутом. Бо Хортиці багато не буває.
Сезон прогулянок на нашому чудовому острові пропоную вважати відкритим.
Галина СОЛОВЙОВА, фото авторки